У нас вы можете посмотреть бесплатно Чому ми бачимо ЙОГО усюди? или скачать в максимальном доступном качестве, видео которое было загружено на ютуб. Для загрузки выберите вариант из формы ниже:
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием видео, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса ClipSaver.ru
/ anton_nazarenko - Це прямі ефіри, постійне спілкування, філософія і розваги. Доєднуйся ще і тут! 🤯 Вітаю! Ви на каналі для ЦІКАВИХ ЛЮДЕЙ. Для тих, хто цікавиться сучасною культурою і любить, коли є про що подумати! 🟩 Підтримай розумний український ютуб і отримай за це: УНІКАЛЬНИЙ контент (безліч розширених відео) УНІКАЛЬНІ відео (яких немає на ютубі) Доступ до спільноти (чатик, де постійно цікаві розмови) Головне – ви підтримуєте розвиток розумного українського ютубу! ► Підтримати на патреоні: / antonnazarenko ► Підтримати на ютубі: / @anton_nazarenko 🟥 Чому ми їх малюємо? Чому вони на стінах шкіл, у печерах, у відеоіграх? Чому нас це одночасно смішить, соромить і… притягує? Це відео — не просто жарт. Це справжнє філософське розслідування. Від печерної магії до мемів у Minecraft, від Фройда й Лакана до архітектури хмарочосів, від сорому до маркетингу. Ми поговоримо про: – Чому він став символом влади й сміху одночасно – Чому його малюють у школах і в GTA – Чому архітектори будують хмарочоси у його формі – І чому… ЇЇ ми все ще боїмося намалювати Це відео — про тілесність, владу, меми, сором і бажання. І про те, що ми справді хочемо сказати, коли сміємося з нього. 💬 А ти як думаєш: чому ми малюємо це? І чому не малюємо інше? Напиши в коментарях — поговоримо чесно. ------------------------------------------------------------------ ▪️ Вам ТРЕБА знати про ПОСТМОДЕРНІЗМ: ідея, що керує світом: • Вам ТРЕБА знати про ПОСТМОДЕРНІЗМ: ідея, щ... 👨 Я в інстаграмі: / anton_pepper 💚 Мій телеграм-канал з унікальними текстами: https://t.me/nazarenko_anton По питанням співпраці і реклами пишіть в інстаграм! #мистецтво #філософія #антонназаренко ---------------------------------------------------------------------------------------- 00:00 - Він контролює нас 01:56 - СИМВОЛИ, ЯКІ МИ ВТРАТИЛИ 05:51 - ПСИХОАНАЛІЗ і психологія явища 09:07 - СМІШНО? ЧОМУ? 11:13 - АРХІТЕКТУРА ВЛАДИ 14:36 - КАПІТАЛІЗМ, ГОЛОВНИЙ ЛОГОТИП У СВІТІ 18:41 - СОРОМ 22:10 - ВІН ЯК МЕМ (ІНТЕРНЕТ) 27:18 - ЦЕ - НАЙСИЛЬНІШИЙ МЕМОВІРУС The human body, as depicted in Ancient Greek sculpture and imagery, was not merely a vessel for life, but a profound symbol of harmony, desire, and divinity. The Greeks envisioned the body as an ideal form — both masculine and feminine — expressing balance (σωφροσύνη, sophrosyne) and beauty (kalokagathia). Male statues like the Doryphoros (Polykleitos, c. 440 BCE) embody the perfect proportions and poise, yet they also subtly celebrate and strength in a way that invites admiration not only for its symmetry but for its sensual vitality [1]. The softly rendered curves, taut musculature, and relaxed stance (contrapposto) convey a quiet erotic charge without being overt. In vases, reliefs, and sculpture, the Greeks explored intimacy, touch, and the relationship between bodies — never shying away from showing closeness, yet often wrapping it in myth and allegory. The body was a site of both mortal pleasure and divine power, a theme still resonant today [3]. References: [1] Boardman, J. Greek Sculpture: The Classical Period. Thames & Hudson, 1985. [2] Neer, R. Greek Art and Archaeology: A New History. Thames & Hudson, 2012. [3] Osborne, R. Archaic and Classical Greek Art. Oxford University Press, 1998. 🇺🇦 Українською: Тіло в давньогрецькій скульптурі та зображеннях Людське тіло в давньогрецькій скульптурі й образотворчості постає не лише як «оболонка» для життя, а й як глибокий символ гармонії, бажання та божественності. Греки бачили тіло — як чоловіче, так і жіноче — ідеальним втіленням рівноваги (софросіне) та краси (калокагатія). Чоловічі статуї, як-от Дорифор (Поліклет, близько 440 до н.е.), демонструють досконалі пропорції й поставу, але водночас приховано прославляють життєву силу й чуттєвість — завдяки м’яким лініям, напруженим м’язам і легкій асиметрії пози [1]. У їхній стриманій еротиці відчувається ідея тілесної принадності без прямолінійності. Жіночі образи, як Афродіта Кнідська (Пракситель, IV ст. до н.е.), знаменують важливий перелом: жіноче тіло вперше з’являється як об’єкт естетичного й емоційного споглядання. Невеликий поворот голови, скромний жест руки, що водночас прикриває й відкриває тіло, поєднують у собі вразливість і привабливість [2]. На вазах, рельєфах та у скульптурі греки досліджували інтимність, дотик і взаємодію тіл — не боячись показувати близькість, але завжди ховаючи її за міфами й алегоріями. Тіло залишалося простором смертних насолод і божественної сили — і це досі зачаровує [3]. Джерела: [1] Бордман Дж. Greek Sculpture: The Classical Period. Thames & Hudson, 1985. [2] Нір Р. Greek Art and Archaeology: A New History. Thames & Hudson, 2012. [3] Осборн Р. Archaic and Classical Greek Art. Oxford University Press, 1998.