У нас вы можете посмотреть бесплатно В віршах _ Леся Українка - Конвалія (Lyric video) или скачать в максимальном доступном качестве, видео которое было загружено на ютуб. Для загрузки выберите вариант из формы ниже:
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием видео, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса ClipSaver.ru
Підтримай український контент лайком та коментарем! Дякую! https://send.monobank.ua/jar/9vGK8mCR5R Якщо маєте бажання, то можете підтримати канал. Одного лютневого дня 1871 року в невеликому містечку Новоград-Волинський народилася дівчинка, якій судилося стати голосом українського народу. Її назвали Ларисою, але згодом увесь світ знатиме її як Лесю Українку. Дитинство Лесі минало серед мальовничих поліських пейзажів, які вона ніжно любила. Вона слухала, як шумить ліс і співають пташки, і в цих звуках природи вже тоді чула мелодії своєї майбутньої творчості. Родина Косачів була особливою. Мати Лесі, Олена Пчілка, письменниця й громадська діячка, навчала дітей любити рідну мову, а батько, Петро Косач, завжди підтримував прагнення доньки до знань. Леся росла допитливою, наче маленька мавка. Їй усе було цікаво: книги, музика, мистецтво. Здавалося, перед нею відкритий цілий світ. Але доля зробила жорстокий поворот. У 10 років Леся захворіла на туберкульоз кісток — хворобу, яка принесла їй багато болю й відчайдушної боротьби. Її життя, що могло б бути безтурботним, перетворилося на постійну боротьбу із тілесними стражданнями. Та навіть коли її тіло знемагало, її дух залишався незламним. Вона взяла за правило: «Я буду боротися!» 1 серпня 1913 року Леся Українка пішла з життя в грузинському містечку Сурамі. Їй було лише 42 роки, але за цей короткий час вона змогла створити твори, які переживуть століття. Вона залишила нам не лише свої тексти, а й приклад життя, сповненого мрій, боротьби й віри в те, що краса та правда завжди перемагають. Її слово досі звучить, як пісня, що надихає навіть у найтемніші часи. Росла в гаю конвалія Під дубом високим, Захищалась від негоди Під віттям широким. Та недовго навтішалась Конвалія біла,— І їй рука чоловіча Віку вкоротила. Ой понесли конвалію У високу залу, Понесла її з собою Панночка до балу. Ой на балі веселая Музиченька грає, Конвалії та музика Бідне серце крає. То ж панночка в веселому Вальсі закрутилась, А в конвалії головка Пов'яла, схилилась. Промовила конвалія: «Прощай, гаю милий! І ти, дубе мій високий, Друже мій єдиний!» Та й замовкла. Байдужою Панночка рукою Тую квіточку зів'ялу Кинула додолу. Може, й тобі, моя панно, Колись доведеться Згадать тую конвалію, Як щастя минеться. #ввіршах #поезіяукраїнською #українськамузика #поезія #поезія_вірш_вірші #вірші #віршіукраїнською #творчість #пісня #тарасшевченко #шевченко #музикаукраїни #музикаукраїнською #сучаснамузика #українськапоезія #вірш #стус #васильстус #ші #штучнийінтелект #ai #сосюра #володимирсосюра #сонце #українка #лесяукраїнка #україна #українськийютуб #україномовнийютуб #українськийконтент #music #song #ukraine #україна