Михайленко Олександр захищав рідну країну та загинув за неї скачать в хорошем качестве

Михайленко Олександр захищав рідну країну та загинув за неї

Він був одним із тих, хто йшов заради нас крізь полум’я війни, і янголом злетів у небо, щоб жили ми на своїй землі під мирним небом. Михайленко Олександр Володимирович (5.01.77 р.н.) - народився в с. Старі Бабани Уманського р-ну. Навчався в Старобабанівській середній школі, а потім родина переїхала проживати в с. Конела, що на Жашківщині, де продовжив здобувати освіту. Навчався навідмінно, захищав титул школи, беручи участь в олімпіадах і спортивних змаганнях. Займався боксом і футболом. Згодом вступив в Уманську сільськогосподарську академію, де здобув спеціальність економіста. У 1996 р. створив сім’ю. Після одруження оселився в с. Безпечна. Разом із дружиною народили та виховували доньку і сина. Олександр Володимирович дбав про добробут сім’ї. Спочатку працював у приватному підприємстві «Бригада плюс», після – в с. Конела помічником головного бухгалтера. З часом молода сім’я переїхала до м. Умань, де проживали та займалися власною справою. Останнім місцем його проживання та роботи в цивільній сфері стала столиця. 🪖Він жив мирним життям, допоки в Україну не прийшла війна. Коли прийшов його час – без вагань доєднався до лав ЗСУ – призваний Уманським РТЦК та СП 22 лютого 2023 р. В Естонії пройшов військову підготовку і став на захист України. Солдат Михайленко служив на посаді стрільця-санітара 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 3 штурмової роти в/ч А4640. Пройшов тяжкі бої під Роботином Запорізької обл., захищав Авдіївку, Очеретяне, Бердичі Покровського р-ну. Неодноразово отримував поранення, проходив лікування в госпіталях і знову повертався до виконання бойових завдань пліч-о-пліч зі своїми побратимами. Має статус учасника бойових дій та нагороджений медаллю «Ветеран війни». 10 червня 2024 р, під час виконання одного з бойових завдань поблизу с. Новопокровське Покровського р-ну Донецької обл. солдат зник безвісти. Попри повну невідомість родина не втрачала зв’язку та сподівалася, що живий. Але, на жаль, нещодавно, згідно експертизи ДНК, було підтверджено, що саме 10.06.24 р. Олександр Володимирович загинув смертю хоробрих. 23 жовтня Жашківська громада зустріла Героя «на щиті», з яким прощалися в селах Конела, де проживає мама, та Безпечна, яку рідні обрали місцем останнього спочинку воїна. Схиляють голови у скорботі та висловлюють щирі співчуття близьким міський голова Ігор Цибровський, депутатський корпус, виконавчий комітет, апарат виконкому та відділи Жашківської міської ради. Всією громадою поділяємо горе рідних і той невимовний біль, який неможливо витримати… На колінах дякуємо Воїну за те, що ми тут, бо він разом з побратимами зупиняли російське зло. Немає прощення окупантам за горе, яке вони несуть українським сім’ям. 🕯🇺🇦Вічна пам’ять і слава Олександру Михайленку! Герої не вмирають!