Практика дискримінації правосуддям в Україні!!! скачать в хорошем качестве

Практика дискримінації правосуддям в Україні!!!

#офіспрезидента #президента #прокуратура #омбудсман #правалюдини #катуванняправосуддям #тероризм #мобілізація #політичнийрежим #дерезтирство #сзч #особа #кабмін Для підтримки каналу ви можете оплатити наші інформаційні послуги за принципом Pay What You Want — «плати, скільки хочеш». Важливою є будь-яка сума, бо істина і правда підтримується малими зусиллями кожної людини: ПриватБанк 4149 4390 2972 9146 Концепсія дифузного права в Україні є універсальною цінністю для всього людства... Сучасна дифузна система правосуддя держави Україна виходить з того, що захисту підлягають не теоретичні або примарні права, а права практичні та ефективні. Дифузна модель права, яка активно впроваджується в Україні, є наслідком процесів глобалізації та урбанізації і передбачає взаємне зрощення (сплітання, проникнення) різних правових традицій, в тому числі і континентального та англосаксонського права і базується на двох аксіомах споконвічних українців, а саме, «З порушеного права, права не виникає» і «Що засновано на брехні, не може бути правом» та знайшла своє відображення у правових висновках як ВСУ, так і ВП ВС, та є живою динамічною концепцією, яка розвивається. Тобто споконвічний українець здійснив революцію в галузі права, оскільки будь-яка революція, це введення в обіг:1. Нової ідеї-"ідея дифузного права"2. Ця нова ідея-"ідея дифузного права" є парадоксальною, розум відмовляється вірити в те, що це щось реальне.3. Ця нова та парадоксальна ідея-"ідея дифузного права" є важкою для розуміння догматичними правниками, оскільки характерними ознаками сучасної дифузної моделі права в Україні є еластичність та хаотичність з елементами архаїки часів розвинутого соціалізму.Як наслідок, настає несприйняття нової ідеї та опір новій ідеї, боротьба з нею... Верховний Суд України у 2016 році концептуально наголосив, що за результатами розгляду спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (Верховний Суд України (Постанова від 01.06.2016, справа № 920/1771/14), Постанова ВП ВС від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19 (провадження № 14-212цс21), п. 114 Постанови ВП ВС від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження 14-208цс18), п. 43 Постанови ВП ВС від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18), Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18.)... Суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору (ВПВС у Постанові від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18-ц). Застосування ефективного способу захисту спричинює реальне поновлення порушеного права, а в разі неможливості вказаного – забезпечує отримання відповідного відшкодування (Постанова Великої Палати ВС від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13). Див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 9 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (пункт 14),від 1 березня 2023 року у справі № 925/556/21 (провадження № 12-28гс22), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).