Studio MPA - Zapomnienie забуття скачать в хорошем качестве

Studio MPA - Zapomnienie забуття

Studio muzyczno-poetyckie Azyl przedstawia utwór: Zapomnienie забуття W ostygłej szklance herbaty chciałabym uwięzić przeszłość, pochować historie utraty, słońca plamę, co dziw, że wzeszło. Codziennie od samego brzasku do zmierzchu w purpurę zaklęci w dymie płonącego wrzasku w pragnieniu niepamięci Tam przejść się da tylko brzegiem mimo akuratnej pokusy, właściwie to trzeba by biegiem, gdy noc bezgwiezdna przyprószy. Uciekać na wprost linii strzału postawić się na jedną kartę ze szczęściem idąc pomału minąć sześćdziesiątą czwartą Zapomnieć też sam początek te źle wymierzone spojrzenia pierwsze, nie zamówione, i drugie pchające pod ziemię. Wędrówkę, niedostępnością łukiem godzinnych przystanków piaskiem stóp bosych, mdłością cierpliwym, warkotem tanków. W kołysce z wagonów też trzeba na ławach drewnianych z odrazy, nadzieją wron pamięć do chleba nadzieją ludzi, chowanie urazy. W ostygłej szklance herbaty odbija się słońce, w chmurach i kawałek nieba na straty gdy zamiast pokoju, jest kula В остиглій склянці чаю Хотіла б я в’язнем минуле зробити, Сховати історії втрат і відчаю, І пляму сонця, що дивом ще світить. Щодня від самого світанку До сутінків в пурпур одіті, В диму від палкого крику, Жаданням забути сповиті. Там можна пройти лише краєм Попри акуратну спокусу, Насправді ж — там бігти треба, Коли ніч беззоряна вкусить. Тікати під лінію пострілу, Поставити все на карту, З удачею йти поволі, Минаючи шістдесят четверту. Забути також сам початок, Ті погляди, хибно зміряні, Ті перші, ніким не замовлені, І другі, у землю ввірені. Мандрівку, її недоступність, Дугу із годинних зупинок, Пісок босих ніг і нудоту, Терплячий гуркіт танків. В колисці вагонній теж треба, На лавах дерев'яних з відрази, Надією ворон — пам’ять до хліба, Надією людей — ховати образи. В остиглій склянці чаю Відбилося сонце у хмарах, І клапоть неба на втрати, Де куля — замість миру. Słowa i aranżacja: MR