У нас вы можете посмотреть бесплатно DLSS технологія. Що це таке? или скачать в максимальном доступном качестве, видео которое было загружено на ютуб. Для загрузки выберите вариант из формы ниже:
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием видео, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса ClipSaver.ru
#dlss #dlss3 #dlss2 #nvidia #games #українською #паляниця В цьому відео ми поговоримо з вами про технологію DLSS. Розглянемо суть технології та сфери її застосування в ігровій індустрії. Основний принцип DLSS - перетворення зображень з низькою роздільною здатністю в кадри з більш високою роздільною здатністю, аж до 4К, без втрати якості картинки ігрового світу. Алгоритм покращення зображень DLSS це візитна картка компанії NVidia. Його робота завжди викликає особливий інтерес у користувачів. За допомогою DLSS ігри стали швидше - зростає FPS, збільшуються максимальні значення розширення екрану, що, зрештою, безпосередньо впливає на хорошу гру і сприяє глибокому зануренню в неї. Технологія трасування променів у геймінгу, можна сказати, не дотягує за продуктивністю та швидкістю малювання кадрів. Особливо це помітно в лінійці відеокарт сімейства RTX 20. Рейтрейсинг начебто заявлений і фактично присутній, але до ладу не працює - проривної продуктивності в іграх не спостерігається. Виправити ситуацію начебто має новинка від NVIDIA - абсолютно новий графічний процесор Ampere та відеокарти покоління RTX 30, побудовані на його основі. Геймеру зі стажем не потрібно пояснювати суть технології суперсемплінгу DLSS. Тим же, хто тільки робить перші кроки у світі комп'ютерних ігор і поки що в пошуку оптимальних налаштувань для свого «заліза», незайвим буде знайомство з «механікою» алгоритму DLSS. Дослівно DLSS (Deep Learning Super Sampling) перекладається як згладжування на основі глибокого навчання. На момент створення цього відео світу відомі дві версії алгоритму глибокого ресемплювання. Різниця між версіями алгоритму полягає не в логіці його роботи, а в його фізичній реалізації. У випадку з DLSS 1.0 компанія NVIDIA запропонувала виробникам ігрового контенту прогнати графічні сцени їх ігор через свій суперкомп'ютер, наділений штучним інтелектом. Такий підхід вимагав великих витрат часу, і, як то кажуть, «не залетів», оскільки розробники ігор, здебільшого, його просто ігнорували. Друга версія алгоритму DLSS 2.0 стала більш виправданою для клієнтів, адже NVIDIA вірила в успіх технології та включила до складу відеокарт тензорні ядра, тим самим наділивши свої графічні адаптери штучним інтелектом. Основна суть роботи алгоритму — отримання якісного зображення високого розширення на основі його зменшеного аналога. Не вдаючись у деталі тензорних обчислень і складних і громіздких математичних операцій із матрицями, спрощено роботу алгоритму DLSS можна описати так. Робота алгоритму згладжування DLSS неможлива без штучного інтелекту, закладеного у кожен новий продукт NVIDIA. Саме він виробляє методику згладжування певних ігрових сцен на основі багатомільйонних «прогонів» еталонних зображень та полігонів. У першій версії DLSS попередня обробка графічних кадрів велася з урахуванням обчислювальних потужностей компанії NVIDIA під конкретні проекти: Metro: Exodus , Battlefield V . Кінцеві "рекомендації" щодо покращення сцен прописувалися в оновленій версії драйверів до конкретної моделі відеокарти. У другому поколінні DLSS 2.0 левову частку цієї роботи віддано тензорним ядрам самої графічної карти. Це і є принципова відмінність між першим та другим поколіннями глибокого ресемплінгу. Воно відкриває просто безмежне поле для діяльності виробникам ігрового контенту, яким тепер не потрібно створювати унікальну нейронну мережу на серверах компанії NVIDIA і «обкатувати» на ній полігони своїх ігор. Цілком достатньо адаптувати свій код під тензорні обчислення і розрахувати сцени силами «універсальної» нейронної мережі. Такий підхід суттєво спрощує життя виробнику контенту та прискорює випуск нових продуктів. Нова лінійка відеокарт не зупиняється на досягнутому попередніми поколіннями адаптерів. В основі кожної нової карти від NVIDIA лежить процесор Ampere, виготовлений за 8 нанометровою технологією, що дозволяє розмістити більшу кількість напівпровідникових компонентів на тій самій площі кристала. Кінцевому користувачеві це дає збільшену продуктивність графічного чіпа при тих самих розмірах. Якщо порівняти технічні характеристики нових адаптерів, можна побачити зменшення кількості тензорних ядер у нових моделях порівняно з попереднім поколінням. Тож за рахунок чого виникає приріст продуктивності?». Відповідь на це питання досить проста. У новій лінійці використовуються тензорні ядра третього покоління, обчислювальна потужність яких у кілька десятків разів перевищує можливості попередників. Якщо порівняти специфікації адаптерів RTX 20 і RTX 30, можна помітити, що тензорних ядер у новій лінійці відеокарт поменшало. Але за рахунок їхньої продуктивності разом з оновленим алгоритмом обчислень прорахунок кожної сцени прискорився в рази. У результаті це дозволяє гравцеві отримати високі, а головне стабільні значення FPS, грати на високих розширеннях і максимальних налаштуваннях графіки, а виробникам - серйозно замислитися над виробництвом контенту в роздільній здатності 8К.