У нас вы можете посмотреть бесплатно Дума “Про сестру і брата” — Георгій Ткаченко | Український кобзарський епос | Архів ІМФЕ 1974 или скачать в максимальном доступном качестве, видео которое было загружено на ютуб. Для загрузки выберите вариант из формы ниже:
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием видео, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса ClipSaver.ru
“Дума про сестру і брата” — зворушливий шедевр українського кобзарського епосу, який передає глибину туги, любові та розлуки. Це не просто пісня — це молитва української душі, що тужить за рідним краєм, родиною й миром у серці. Запис зроблено у 1974 році від видатного кобзаря Георгія Кириловича Ткаченка (1898–1993) — одного з останніх представників класичної кобзарської школи, майстра бандури, педагога й дослідника української пісенної спадщини. Архів зберігається у науковому фонді ІМФЕ, ф.14/10, од.зб.1414. Ой в святую неділеньку, То бардзо рано-пораненько Гей то не сивая зозуля закувала, Да не дробная пташка В саду щебетала, Як сестра до брата З чужої сторони У далекі городи Листи писала, Поклон посилала, Братіка рідненького, Голубчика сивенького У гості прохала: – Братіку рідненький, Голубчику сивенький, Прибудь до мене, Одвідай мене, Бездольну і безродну На чужий чужині, При нещасний лихій моїй хуртовині. Бо я на чужий чужині завдовіла, З маленькими дітками осиротіла. Ох як тяжко, братіку, Мені тут самий проживати, І нікого з своєї родини Більш не забачати. Добре ж ти, братіку, учини, Через високії гори Ясним соколом перелети, Через бистрії ріки Білим лебедоньком перепливи, Розвій мою тугу, Прилети й моє горе розжени. Сьогодні якраз святий день Великдень, Люди до церковки йдуть, Як бджілоньки гудуть, А з церкви йдуть, Як мак процвітає, Один одного вітає, На хліб, на сіль, На бенкет зазиває. А я ж стою бідною сиротою, Нихто мене не повічає, Нихто мене не привітає, Наче мене вже більше й ніхто не знає. Тілько як піду я до Божого храму, До святої церкви Богу помолюся, На святості подивлюся, Да не раз, не два гіркими сльозами обіл’юся. Ото ж тілько мої рідненькі отець й матуся. А вийду з церкви гляну вгору високо, А в сирую землю глибоко, Та до рідного ж краю та далеко, далеко... 🎼 Виконання Георгія Ткаченка вражає щирістю, емоційною глибиною та чистотою звучання. Його голос — це звучання України, її історії, її душі. 📅 Рік запису: 1974 🎙️ Виконавець: Георгій Кирилович Ткаченко 🏛️ Джерело: ІМФЕ, ф.14/10, од.зб.1414 📍 Жанр: Українська історико-лірична дума 💛 Підтримайте українське кобзарство — підпишіться, залиште коментар і поділіться записом, щоб наша культурна спадщина жила далі! #УкраїнськіДуми #Кобзарство #ГеоргійТкаченко #ДумаПроСеструІБрата #УкраїнськийФольклор #Кобзар #ІМФЕ #УкраїнськаКультура #КозацькіПісні #НароднаТворчість #Фольклористика #УкраїнськаСпадщина #UkrainianFolk #Duma #UkrainianEpic #TraditionalMusic #UkrainianCulture #UkrainianHeritage #FolkMusic #HistoricalSongs #UkrainianHistory #UkrainianVoice #KobzarMusic #UkrainianEpicSong #UkrainianSoul #UkrainianTradition