У нас вы можете посмотреть бесплатно Артем Лоік (feat. Абіє) - До перемоги или скачать в максимальном доступном качестве, видео которое было загружено на ютуб. Для загрузки выберите вариант из формы ниже:
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием видео, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса ClipSaver.ru
ПІДТРИМКА ТВОРЧОСТІ: карта: 4627 0557 1018 3038 🎙️ https://www.buymeacoffee.com/artemloik Сторінки в соціальних мережах: instagram: / artemloik facebook: / loik1989 telegram: https://t.me/artemloikofficial Текст: Миру не було і не буде, розвели серця і дороги, знайте, ми не зомбі — ми люди! І йдемо лише до перемоги! Миру не було і не буде, розвели серця і дороги, знайте, ми не зомбі — ми люди! І йдемо лише до перемоги! У руці не кава, у думці «де ти ма» у душі - канава, удома дитина... У серці пустеля, у кулі прощення, у землі постелять, у війні хрещення. У словах німую, римами не вмію, у липні зимую, в юності сивію... В котловані мерзну, засинаю в ранку, сплю і їду в "мерсі", прокидаюсь в танку. Не стріляю — сію, в небо даю візу, і дивлюсь росію тільки в тепловізор! Поруч побратими, ми стіна, ми опір, з крилами за спини, з душами на отвір! З вірою безмежною, з тільки Україною і тільки незалежною, мрію у крові мою окропіте віршами, пам'ятайте в Банковій, вміли червоніти лиш від крові окупанта ми! Миру не було і не буде, розвели серця і дороги, знайте, ми не зомбі — ми люди! І йдемо лише до перемоги! Миру не було і не буде, розвели серця і дороги! Знайте, ми не зомбі — ми люди! І йдемо лише до перемоги! Ми страшні у злобі, ви смішні артисти з зетками на лобі, тільки, сука, ми нацисти! Смішно, та не дуже, не розійдемось краями, ой димлять, мій друже, тут далеко не кальяни… Точимо ножі, не точилами, а кров'ю, ви стояли за режим, а ми тут стоїмо за волю! Гради нас не спинять, орки ви непотріб, а ми з крилами за спини, а ми з душами на отвір! Летимо, як вихор, голосно, як вирок, соло ми, а ви хор німоти і бирок! Ви з робами, ціпками, з номером на камені, з кімнатами, як камерами, з волею, як камеді. В цей полум'яневий час б'ємось не питай чого? Ми діти Шухевича і внуки Сагайдачного! Як колись то збруєю, загуркочем зброєю, з колисок отруєні — волею!