Ліна Костенко: Не хочу грати в сатанинському спектаклі | Сергій Жадан скачать в хорошем качестве

Ліна Костенко: Не хочу грати в сатанинському спектаклі | Сергій Жадан

Подобається інтервʼю? Підтримайте Радіо Хартія: https://send.monobank.ua/jar/6SN1c4wpB7 Друга серія триптиху з Ліною Костенко — про помилки і вибори, шістдесятників і перекладачів, які стали совістю епохи. #ЛінаКостенко #СергійЖадан #РадіоХартія #УкраїнськаЛітература #Шістдесятники #ПоезіяСпротиву #УкраїнськаКультура #ІванДзюба #ПавлоТичина #ГригорійКочур #ОксанаПахльовська #ІванМалкович За що Григорій Кочур лаявся на Ліну Костенко, а Микола Бажан навпаки, хвалив? Про що був гнівний лист Дмитра Павличка до поетки? Чому Ліна Василівна шкодує про свій вірш до Павла Тичини? І чому наполягає: «а треба ставити себе на місце Дзюби»? Про це й інше — друга серія «триптиху» з розмов Сергія Жадана з Ліною Костенко, записаних у листопаді 2024 та січні 2025 року для Радіо Хартія. Хронологічно ця розмова — перша, записана восени. Участь у розмові також беруть: Оксана Пахльовська, культурологиня, донька Ліни Василівни, та поет, засновник видавництва «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» Іван Малкович. За цим посиланням https://drive.google.com/file/d/1KKdi... ви знайдете пояснення до імен, подій та явищ, про які говорить Ліна Василівна. Вони доповнюють картину розповіді. Павло Тичина, Іван Дзюба, Олександр Довженко, Андрій Малишко, Богдан-Ігор Антонич, Іван Драч, Іван Світличний, Маріо Ґрассо, Джузеппе Унгаретті, Наум Коржавін, Чеслав Мілош, Рауль Чилачава… — Ліна Василівна виплітає неймовірне полотно європейського культурного процесу останніх ста років, із десятками імен митців та мисткинь, подій і явищ. З більшістю тих, про кого вона говорить, її пов’язують ті чи інші приватні історії, зустрічі. Ще частина — ті викреслені радянською цензурою імена, які шістдесятники відкривали для себе. На прикладі різних історій поетка змушує замислюватися: а як ми самі могли б діяти в обставинах, які затискають у кут? Важлива частина розмови — українська школа перекладу. Ліна Василівна згадує перекладачів-титанів — Миколу Лукаша, Григорія Кочура, Максима Рильського, — та ділиться сподіваннями видати свої, ще не друковані, поетичні переклади. У третій, останній частині, на вас чекає ще більше спогадів і роздумів про тих, хто творив і творить українську літературу. Дивіться далі на Радіо Хартія. «Кругова оборона. Перші». Розмови з тими, хто творив країну. 0:00 Анонс випуску 1:29 Як випускалися переклади іноземної поезії 14:58 Про відчуття мови та графоманію 21:00 Закоханість у вірші Маланюка та Антонича 27:38 Про контроль за літераторами у СРСР 40:33 Трагедія покоління Павла Тичини 54:51 Як «ламали» Івана Дзюбу 1:02:28 Про нову книгу спогадів Дякуємо за допомогу в записі Оксані Пахльовській та Іванові Малковичу. Відтворення цього інтерв'ю в текстовій версії (більш ніж використання окремих цитат) та використання відеофрагментів тривалістю понад 3 хвилини можливе лише за узгодженням з редакцією Радіо Хартія: [email protected]