«Поки триває війна – моє місце тут», – «Учитель року» із позивним Чіча скачать в хорошем качестве

«Поки триває війна – моє місце тут», – «Учитель року» із позивним Чіча

У 2022 році Євген став «Учителем року» у Сіверськодонецьку. А вже за кілька місяців змінив підручник на військову форму й став до строю у лавах ДПСУ. На Луганщині історію давно не просто вивчають – її проживають. 24 лютого 2022 року його місто одразу опинилось у напівоточенні. Родину вдалось посадити на евакуаційний потяг. «Відправляєш сім’ю і не знаєш, коли обіймеш знову. Але розумієш: спочатку треба зробити свою роботу», – пригадує Євген. Чоловік мав контракт у резерві ТРО, тому після евакуації сім’ї одразу пішов до територіального центру комплектування. Там і дізнався, що служитиме прикордонником. З квітня 2022 року боєць служив у складі Херсонського прикордонного загону. Про прикордонну службу раніше знав небагато – лише з історії та розповідей знайомих, які воювали ще з 2014 року. «Пам’ятав одне: до прикордонників завжди ставилися з повагою. Тепер сам розумію чому», – каже Євген. На позиціях виникали суперечки, і, звісно, про історію теж. Учительська звичка пояснювати нікуди не поділася. «У школі ти можеш переконати учнів. Тут у кожного за плечима власний досвід. Іноді сперечались до хрипоти, а потім разом йшли на завдання – і всі питання закінчувались», – усміхається боєць. Війна навчила Євгена власної математики: «Виживання – це удача плюс досвід. Одягнув бронежилет – додав собі шанс. Перевірив позицію, підготувався – ще плюс». Боєць впевнений, якщо щодня додаєш собі ці відсотки, маєш більше шансів повернутися живим. Чотири роки у складі Сил Оборони змінили погляди прикордонника на все. Навіть на науку, яку викладав усе життя. Колишній учитель зізнається: у підручниках історії завжди бракувало головного – людей. Підручники вчать запам’ятовувати дати й операції, але за ними стоять чиїсь долі. Кожен клаптик землі оплачений чиїмось життям. Оце і є справжня історія. Колись він викладав історію за підручниками. Тепер переконаний: справжня історія – це не дати, а вибір людини. Його вибір – бути там, де найважче, щоб зберегти нашу мову та землю. Для Євгена Перемога – це вистояти. Вистояти, щоб завтра його колишні учні могли жити у своїй країні й бути вільними.