"Коли ти прагнеш з кимось говорити..."//Логвиновська Тетяна скачать в хорошем качестве

"Коли ти прагнеш з кимось говорити..."//Логвиновська Тетяна

Текст вірша: Коли ти прагнеш з кимось говорити, згадай, що він живе в твоєму світі, в твоєму серці, у твоїй душі. То ж говори із ним, листи пиши. Залиш у спокої відлуння, йди до себе, шукай своє там сонце, зорі в небі, знайди того, з ким хочеш говорити, бо все вже маєш ти в своєму світі. Ти всіх тримаєш у своїй душі, тож думать про самотність не спіши. ЇЇ немає… То лише примара, немов на небі сіра пляма-хмара. В твоєму світі все є. Обирай, який сьогодні ти проявиш край. Комусь давно ти хочеш щось сказати? Сестрі чи сину, доньці або брату? Тож говори і часу не чекай. Все є в тобі, це просто пригадай. Людей не змінюй, ти собі дай ладу. Прийми душі своєї стани й вади. І полюби себе спочатку ти, щоб у душі від болю відійти. Щоб стати ближче з кимось в цьому світі, нам бажано з собою в дружбі жити, плекати світло і любов в собі, відходячи від страху і журби. Ти бажаною можеш якось стати, та чи потрібно це бажання мати і прагнути у зовнішньому світі корисне щось для когось там зробити?.. Все дійсно цінне – то іде від серця, коли воно в любові рівно б’ється, коли у ньому світло , тепло й чисто, коли наповнене воно тим справжнім змістом. Тоді не прагнеш рятувати інших, бо бачиш світ цей ти крізь серце глибше і розумієш – кожному те треба, що він створив під своїм власним небом. Тож як ти хочеш щось комусь сказати і з кимось прагнеш справжню дружбу мати, то повернись спочатку ти до себе, до свого сонця, що в твоєму небі. ©Логвиновська Тетяна