У нас вы можете посмотреть бесплатно Аптека. Ломбард. – Саундтрек твоєї безсонної ночі (ПОСТ_ПРАВДА) или скачать в максимальном доступном качестве, видео которое было загружено на ютуб. Для загрузки выберите вариант из формы ниже:
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием видео, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса ClipSaver.ru
Музика апатичних вулиць і безсонних ночей. Про реальність, де пейзаж зводиться до двох кольорових плям, а спокій можна купити тільки разом із китайським пластиком. Слухати в навушниках, йдучи по лівому берегу. Текст пісні: Цей район – це схема, накреслена кимось нетверезим. Я йду по прямій, ріжу повітря, мов лезом. В кишені ключі, в навушниках – шуми і перешкоди. Ми всі тут заручники тої самої погоди. Архітектура зводиться до двох кольорових плям, До двох маяків, що світять втомленим кораблям. Сюжет не міняється, декорації ті ж, на старті: Аптека. Ломбард. Аптека. Ломбард. Наче хтось поклав на стіл однакові карти. А люди навколо ховають червоні очі, Ми всі постаріли на вічність цієї ночі. Не спали, бо небо тріщало, як суха гілка, І вікна дрижали дрібно, як злякана білка. Балістика креслить у хмарах свої параболи, А ми, наче звикли, завчили жорстокі правила. Поки кава ще діє, і світло в очах не гасне — Все навколо таке чуже. І таке своє. Вчасне. Заходжу в "Аврору", пірнаю в кислотне світло. Тут стільки речей, щоб життя хоч на мить розквітло. Я беру до рук цей дешевий китайський пластик, Він пахне нафтою, морем і чимось смугастим. Я хочу купити все: ці гумки, ці чашки, ці свічі, Щоб просто закрити ту прірву, що дивиться в вічі. Забити кімнату кольоровим сміттям по вінця, Бо завтра може не бути. Ні мене, ні крамниці, ні східців. На афіші Том Круз знову рятує планету, Біжить крізь вогонь по зручному чужому сюжету. В його світі вибух — це пікселі й дим, Він не знає, як бути насправді, до болю, живим. Він би тут не протримався й тижня, на лівому березі, В цій холодній, бетонній, нічній і глухій нетверезості. Його б з'їла реальність, без гриму і спецефектів, У місті розбитих доріг і спальних проспектів. А люди навколо ховають червоні очі, Ми всі постаріли на вічність цієї ночі. Не спали, бо небо тріщало, як суха гілка, І вікна дрижали дрібно, як злякана білка. Балістика креслить у хмарах свої параболи, А ми просто йдемо. Бо такі тут у нас... Правила. #постпанк #українськамузика #postpunk