Alexey Shmurak — Three pieces for harpsichord (2025) скачать в хорошем качестве

Alexey Shmurak — Three pieces for harpsichord (2025)

In these pieces, it was important for me to approach the harpsichord not as a “historical” or “exotic” instrument, but as one with a tangible, perceptible physicality — as an instrument that is our contemporary. That is why the music contains many repetitions, drone-like sustained listenings (in the spirit of La Monte Young), rock-like riffs, and “viral” intonations. 0:00 Les Indes Galantes performed by composer The title refers to Rameau’s well-known opera and the popular piece drawn from it. It presents an ultra-gallant view of the colonized — and of the Other in general — as obedient and compliant. I take this image as a starting point — the docile, courteous “savage” — and gradually transform it toward a more realistic Wildness: without squareness, with asymmetry, attentive listening, strangeness, and irrationality. 9:32 Narcissus and Echo performed by Tymish Melnyk ‪@tymishmelnyk‬ The piece is built around an overtly playful exploration of pressing and releasing the keys: each release produces a distinctly audible noise. Music is lyrical, contemplative, slightly melancholic. At a certain point, Narcissus and Echo overcome their difference and engage in somewhat indecent behavior. 18:34 Maria Barbara performed by Tymish Melnyk ‪@tymishmelnyk‬ The title refers to Domenico Scarlatti’s patron. I imagine an alternative Maria Barbara — an avant-garde composer exploring something akin to Bartókian and Ligetian approaches in the dark boudoirs of the Lisbon, and later the Madrid, royal court. The piece is playful and humorous; its experimental spirit is occasionally interrupted by openly romantic, almost sentimental passages. Because why not imagine Maria Barbara and Domenico as a crypto-avant-garde pair of composer-lovers? This recording is from a live stream LIVE! Della Ciaja / Shmurak / Scarlatti / Bach. Tymish Melnyk (harpsichord) on the ‪@VEREMUSICFUND‬ channel.   / veremusicfund   Data: February 13, 2026. Harpsichord by Paola Prokopenko   / _iopao   Live sound by Mykola Liubenko   / mykolaliubenko   Audio editing by composer *** У цих п'єсах мені важливо було поставитися до клавесину не як до "історичного" чи "екзотичного" інструменту, а як до інструменту зі зрозумілою та відчутною тілесністю, до інструменту-сучасника. Тому тут багато повторів, drone-подібних тривалих звучань-вслуховувань (у дусі La Monte Young), рок-подібних рифів, "вірусних" інтонацій. Про кожну п'єсу детальніше: "Галантні Індії" відсилає до відомої опери Рамо та популярної звідти п'єси. Це такий ультрагалантний погляд на колонізоване та взагалі на Чуже як на слухняне і покірне. Я відштовхуюсь від цього образу — слухняного, галантного дикуна, і поступово трансформую його у бік більш реалістичної Дикості — без квадратності, з асиметрією, вслуховуванням, дивністю, нераціональністю. "Нарцис і Ехо" побудований на очевидній грі натискання-відтискання клавіші: при відтисканні звучить виразний шум. П'єса лірична, задумлива, трохи сумна, і Нарцис і Ехо в якийсь момент долають свою різницю і пускаються в непристойні дії. "Марія Барбара": назва відсилає до покровительки Доменіко Скарлатті; я уявляю собі альтернативну Марію Барбару — авангардну композиторку, яка досліджує щось на кшталт бартоківських та лігетівських підходів у темних будуарах ліссабонського, а згодом і мадридського королівського двору. Ця п'єса весела, смішна, її експериментаторсько-ігровий дух іноді переривається відверто романтичними, майже сентиментальними фрагментами. Тому що: чому б не уявити, що Марія Барбара і Доменіко — це криптоавангардна пара композиторів-коханців?