У нас вы можете посмотреть бесплатно ПЕРІОД ТЕМРЯВИ ПРОЙДЕ | ПРОБУДЖЕННЯ УКРАЇНИ | Дві проповіді м-та Василія Липківського 1864 - 1937рр. или скачать в максимальном доступном качестве, видео которое было загружено на ютуб. Для загрузки выберите вариант из формы ниже:
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием видео, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса ClipSaver.ru
Станьте спонсором цього каналу, щоб отримувати бонуси: / @doslidnyk Підтримати канал: ❤ Моно Банка https://send.monobank.ua/jar/AasD1GsjqE Друзі, буду вдячний за донат 50 або 100 грн. на озвучку нових актуальних аудіо. Кожний запис потребує багато сил та часу, а ваша підтримка надихає творити більше та краще. ❤️ Моно Банка https://send.monobank.ua/jar/AasD1GsjqE ❤️Моно карта 5375 4112 1176 7392 -------------------------------- 00:00 - Вступ. Подяка 01:05 - Про митрополита Василя Липківського 02:35 - Проповідь на Святий Вечір: "Про стан людства..." 16:15 - Проповідь на Різдво Христове: "Наші почуття з нагоди Різдва" 27:52 - Завершення. Заклик Стан людства в часи народження Христа Спасителя (На Святий Вечір) Любі брати і сестри! Вітаю Вас з Святим Вечером! Господь милосердний сподобив нас ще й в цьому році діждати великих і радісних різдвяних свят. І перш-за-все, вступаючи в ці свята, принесемо щиру подяку Богові, що ми дожили до них. Бо й те вже велика ласка Божа, що ми ще живемо на світі, що ми пережили тяжкі часи, і голоду, і пошести, і народніх заколотів, і всякої іншої загибелі. Тисячі наших братів і сестер на наших очах змела ця хвиля і кинула в темні обійми смерти, а ми це все пережили і от до свят дожили. Але, чи пережили ми вже все зле? Чи залишилось воно вже позаду, за нами? Ні, в темряві сучасного життя ми ще й досі, як серед темної ночі Закінчились може заколоти, пошести та страхіття тілесні, але вони ще не такі страшні, бо як каже св. пророк, «тисяча впаде коло тебе і десять тисяч правобіч тебе, тебе ж не займе, бо ти Господа, від всіх найвищого, взяв собі за оборонця» (Пс. 90, 7). Почались серед нас далеко більш страшні і загибельні заколоти та пошести духовні, коли Господа, найвищого нашого Оборонця, намагаються відняти від нас і насунути на наше життя темряву безвірства. Це дійсно найстрашніша і найтяжча пошесть, яка перш ніж прийде на нас тілесна смерть, вже приводить нас до загибелі духовної, до того безпорадного стану, коли люди робляться духовно сліпими, кудись ідуть, а куди й самі не знають, один одного продають, а защо — не розуміють; кожний для другого копає могилу, а не знає, що й для нього може вже його приятель викопав. Темна ніч... Де ж промінь світла? Де шукати захисту? Звідки чекати оборонця?... (Продовження слухайте в записі) Проповідь: "Наші почуття з нагоди Різдва Христового" Всіх вас, любі брати і сестри, щиро вітаю з великим святом Різдва Христового. Народження на землі Христа, Сина Божого, це великий день для всього світу, бо він перетворив, відновив життя світу, дав йому сили і можливість для безмежного розвитку і звершенства. Це великий і радісний день і в житті кожного із нас, бо задля нас людей, задля нашого спасіння, прийшов з неба Син Божий, і народився від Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком. Це великий день і в житті кожного народу і в житті нашого рідного українського народу, бо Христос всі народи, і наш народ, закликав до визволення, до самодіяльности, до самосвідомости, до утворення своєї рідної церкви. От через це саме, Різдво Христове для нас українців тим більш радісне свято, що й наша вільна Українська Церква з ласки Божої тільки що відродилась, тільки що почала жити; вона є ще те мале дитятко, як той младенець Христос, яке ще багато потребує догляду за собою, багато праці, хвилювання, небезпеки за дальніше життя і розвиток. Любі брати і сестри! Коли народжується навіть звичайна людина, радість охоплює всіх, що народився чоловік на світі. А коли народився Христос, чи захоплені ж були люди почуттям радости? На небі, правда, народження Христа було зустрінуто великою радістю, і безліч янголів у великім сяйві славили Бога і говорили: Слава Богові на небі і на землі спокій, над людьми Боже змилування; возсіяла на небі й звізда ясна, що привела до Христа мудреців, просвітила їх розум, щоб Христу поклонитися. На небі раділи Христовому Різдву, а на землі? На землі помітна була повна несвідомість і спокій могили, — виявилась повна байдужість з боку людства, остільки сумна, що для Діви Марії не знайшлось навіть притулку серед людей, ніякої допомоги від них в трудні часи вагітности, і вона мусіла притулитись в хліві для худоби і Дитя своє в ясла положити. І не люди обгортали своєю ласкою перші менти життя цього Дитятка, а як каже наша колядка: Над тими яслами сірі воли стояли, на святе Дитятко своїм духом дихали. (Продовження слухайте в записі) Книга видаіництва Інтроліга ТОР: "Митрополит Василь Липківський. Відродження церкви в Україні 1917-1930" https://www.introligator.com.ua/books... #аудіокнига #християнська_книга #ДуховнийШлях #психологія #просвіта #молитви #духовність #Липківський #УАПЦ #митрополит #софія #різдво #Святвечір #історія