Скачать с ютуб Як перестати жалітись? Для тих, хто любить нити, але готовий це припинити в хорошем качестве

Як перестати жалітись? Для тих, хто любить нити, але готовий це припинити

Привіт, добрі люди) Тут підтримую тих, хто жаліється. Таймінг для зручності: 0:00 Початок 0:25 Жаління - це як погана звичка 0:45 Порція підтримки тих, хто жаліється 3:18 Пишемо плюси жаління 4:07 Що для вас зараз важливіше? Жаління чи зміни? 4:45 Спостерігаємо коли жаліємось. Не критикуємо, не аналізуємо 5:16 Наші думки - це мазохизм. Спостерігаємо за ними без аналізу і критики 6:00 Думки присутні, але продовжуємо справи 6:13 Жаління на погане минуле. Згадуємо важкі події. Чому навчили ці події? Чим були корисні? 8:11 Фініш. Про мене Більшість відео про те, як не вестись на маніпуляції. Але жодної відяшки на наш захист. Перше. Пишемо плюси жаління. Вони точно є, тому що ви це робите. Тепер, коли ви бачите чому саме ви це робите, то можливо, відчуєте легке полегшення, бо це тепер не просто абсурдна поведінка, а обгрунтована поведінка, де ваш внутрішній комфорт важливіший за зміни. Вирішуємо що для нас важливіше в порівнянні. Тобто важлівіший той плюс, що дає жаління чи зміна обставин і зупинка ниття. Якщо поки що важливіше і приємніше скаржитись, то спостерігайте за собою, коли це робите. Не критикуйте себе в ці моменти, не аналізуйте. Наші думки – це окремий вид мазохизму. Просто спостерігайте за цими думками. Не критикуємо і не аналізуємо. Це просто думки і вони ніяк не впливають на реальні обставини. Вони погіршують наш ментальний стан, але думки справи не роблять, вони нас не заспокоюють, тому думки присутні, але ми продовжуємо робити те, що потрібно: мити посуд, йти на роботу, читати книжку, чути друзів і тп. Останнє. Жалітись на погане минуле. Так от, згадуємо всі важкі події: коли хтось булив, не давав продиху, заставляв, не було грошей, не було підтримки і тп. А тепер гарненько думаємо чим вони були корисні, чому нас навчили, як змінили наші цілі в житті. Ну Все, фініш) Ми всі робимо ті чи інші речі по якимось причинам, навіть якщо поки що не бачимо чому. Тому обнімаємо себе і цьомаємо. Всі стараються як можуть. Всі хочуть розуміння і любові. Я – Ірина Зінченко. Ваша підтримка. Тримаю кулачки за вас) Якщо хочете спілкування - пишіть. Якщо хочете ще раз мене бачити – підписуйтесь. Щасти)