«Гоблін» і «Базука» – 120 днів на передньому краї скачать в хорошем качестве

«Гоблін» і «Базука» – 120 днів на передньому краї

Для «Гобліна» і «Базуки» служба у 15-му мобільному прикордонному загоні почалася з виснажливої роботи на позиціях: відкритої місцевості, постійних обстрілів і неба, де майже безперервно кружляють ворожі дрони. Понад 120 діб вони вдвох тримали бойові позиції. Перші дні запам’яталися побратимам виснажливим пошуком бодай якогось укриття. Зрештою прикордонники знайшли старий бліндаж, закиданий землею та деревом, і взялися спільно облаштовувати побут: розчищали простір та створювали умови для спостереження. Проте спокій тривав недовго. Після того як ворог помітив рух, почалися інтенсивні обстріли, а на п’ятий день противник застосував газ, намагаючись вибити прикордонників з укріплення. Через руйнування входу бійцям доводилося маневрувати, тимчасово змінювати дислокацію та повертатися на позиції, коли вогонь трохи вщухав. Передній край став для побратимів боротьбою не лише з противником, а й із голодом та спрагою. Провізію та воду доставляли дронами, що прикордонники називали «повітряною поштою», проте через активність ворога траплялися періоди, коли доводилося чекати доставки набагато довше. Пересування під постійною загрозою з боку безпілотників вимагало від прикордонників максимальної злагодженості, адже звук ворожого дрона часто було неможливо почути вчасно. Найважчим випробуванням захисники називають необхідність зберігати тверезий розум і не падати духом під тиском постійної небезпеки. Триматися допомагав зв’язок із близькими: один із прикордонників щодня писав дружині та вів щоденники. На момент виходу в тил сили були настільки вичерпані, що власне спорядження здавалося непідйомним, а шлях до евакуації став для прикордонників справжнім іспитом на витривалість. Поранення, довгі виходи з позицій, кілометри дороги до евакуації – усе це частина того досвіду, через який проходять захисники України. Для «Гобліна» і «Базуки» цей період став перевіркою витримки, де щоденна реальність вимагала триматися й рухатися далі попри втому і небезпеку.