MNISHEK - Поклич мене, вітре (Official Video) скачать в хорошем качестве

MNISHEK - Поклич мене, вітре (Official Video)

Друзі, з великою радістю презентуємо відео на пісню «Поклич мене, вітре», створену у межах проєкту «Збиті рими» @fallen.rhymes В основу треку покладений вірш поета й військовослужбовця Олександра Лисака «І дощ невблаганно калюжить згорьовану ніч». Олександр Лисак - поет із Харківщини, офіцер 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Попри службу й бойові дії, він продовжує писати — і ці тексти звучать сьогодні по-новому в музиці. «Збиті Рими» - це мистецький проєкт від Літературної агенції OVO, який популяризує українську військову поезію через сучасну музику та представляє голос наших героїв широкій аудиторії. Кожна пісня проєкту — це особистий голос війни, памʼяті та любові, який через музику сучасних виконавців стає близьким і відчутним для слухачів. У відео використані матеріали з архіву ббс МАRA та інсталяція безмежно талановитого митця, нашого друга, Олега Цьося. Послухати пісню на всіх платформах за посиланням: https://song.link/z2shfsftbm75s Підписуйтесь на наш канал щоб не пропустити нові відео    / @mnishek   Плейлист з усіма кліпами    • OFFICIAL VIDEO - MNISHEK   Підтримати нас фінансово можна тут, ставши нашим спонсором:    / @mnishek   Ми у соцмережах: ▶ Instagram :   / mnishek_official   ▶ FACEBOOK :   / mnishek.officialpage   ▶ TikTok :   / mnishek_official   ▶ Soundcloud :   / mnishek   Прослухати пісні на всіх платформах за посиланням: https://linktr.ee/MNISHEK Запрошуємо у наш телеграм канал для спілкування! https://t.me/MNISHEK_Official Вокал - Анна Міщенко Гітара - Антон Ан Ударні - Микола Куранда Бас гітара - Расім Бахтіяров Музика - Анна Міщенко, Микола Куранда Слова - Олександр Лисак Монтаж відео - Микола Куранда Організація концертів: +380634884872 - Євген Текст пісні: ..І дощ невблаганно калюжить згорьовану ніч. І кава не гоїть, і смуток чекає хвилини... Поклич мене, вітре, у поле з собою поклич, туди, де живе і воює моя Україна. Де рвані тумани готують черговий прорив, де стоптане небо лягає покірно під ноги. Де в полумʼї бою ворожі впадуть прапори і горло відпустить на волю пʼянке - ПЕРЕМОГА! Поклич мене, вітре, де юність стискає приклад, де сплять побратими, потомлені довгими днями. Та хай стулить писок кривава статистика втрат і жодна людина в полон не потрапить до ями. Окрушини віри змиває небесна вода. Стою на своєму - і дзуськи мене похитнути. А ніч невблаганно ковтає захланні міста і долі, і ролі. І кулею йде поміж груди.