Як стати другим після Бога / Найскандальніші вибори пап / Таємничі конклави скачать в хорошем качестве

Як стати другим після Бога / Найскандальніші вибори пап / Таємничі конклави

Що станеться після відходу папи Франциска? Адже останні новини з Ватикану говорять про завершення його епохи. А це означає лише одне: незабаром світ побачить новий конклав — вибори наступного понтифіка. .......... Підтримати гривнею можна тут: Моно: 🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/3NdUkhRLwo 💳Номер картки банки 5375 4112 1597 8706 Картка: 4441111157911839 Patreon:   / clioslover   PayPal: [email protected] Дякую😊😊 Телеграм: https://t.me/clioslover Instagram:   / shapovalanton   голос каналу - ‪@_insomniaua‬ обкладинка - ‪@BlackPagesOfHistory‬ Вибори Папи Римського — виглядають, як духовний процес, керований Святим Духом. Але насправді це битва впливових груп, змов, інтриг та навіть справжніх злочинів. Протягом історії конклави перетворювалися на затяжні війни, а деякі вибори завершувалися розправами над конкурентами. Як саме обирають Папу Римського? Кардиналів замикають у Сикстинській капелі без зв’язку із зовнішнім світом, і вони голосують доти, доки один із кандидатів не набере необхідні дві третини голосів. Але навіть за жорстких правил не завжди перемагали найпобожніші. В історії були випадки, коли титул понтифіка буквально купували, кандидати наймали найманців для усунення конкурентів, а світські правителі втручалися у вибори. У 366 році папський престол хотіли зайняти одразу двоє — Дамазій і Урсин. Дамазій не сподівався на волю Божу і вирішив питання більш радикально: його прибічники фізично усунули суперників. Окремо варто згадати Західну схизму — один із найбільших розколів у католицькій церкві. У 1378 році після смерті Папи Григорія XI кардинали обрали нового понтифіка — Урбана VI. Але група французьких кардиналів відмовилася його визнавати і проголосила Климента VII справжнім Папою. Проблема була в тому, що Климент жив не в Римі, а в Авіньйоні, і за ним стояли Франція та її союзники. У результаті з'явилося двоє Пап, кожен із яких відлучив іншого від церкви. Через деякий час ситуація ускладнилася ще більше — у 1409 році в Пізі зібрали собор, на якому обрали ще одного Папу. Конклави нерідко ставали театром інтриг. Одним із найабсурдніших моментів став "Трупний синод" (Synodus Horrenda) 897 року, коли Папа Стефан VI влаштував суд над своїм попередником. Через сім місяців після його смерті тіло Формоза викопали з могили, вдягли у папське вбрання, посадили на трон і почали судити за «незаконне зайняття престолу». Вердикт? Небожчка позбавили титулу та двох пальців правої руки (якими він благословляв людей) і викинули в річку Тибр. Але історія має дивний гумор. Менш ніж через рік самого Стефана VI усунули і прибрали у в’язниці. В історії католицької церкви був період, який сучасні історики називають "saeculum obscurum" . Він тривав приблизно з 904 по 964 рік і відзначився тим, що жінки аристократичного римського роду мали величезний вплив на обрання та усунення Пап. Найвідомішою серед них була Марозія, дочка римського патриція Теофілакта, яка фактично керувала церквою через своїх фаворитів і навіть рідних. У 914 році завдяки її зусиллям Папою став Іван X, її коханець. Однак коли його вплив перестав відповідати її інтересам, Марозія наказала його прибрати. Після цього вона підтримала Папу Лева VI, який правив усього кілька місяців (928 рік) і загадково помер. Потім Папою став Стефан VII, який теж не затримався надовго на троні. Але найвищий рівень контролю Марозія досягла у 931 році, коли вона зробила Папою Івана XI — свого власного сина. Його правління тривало до 935 року, після чого він опинився у фактичному полоні в руках свого зведеного брата Альберіха II, який усунув Марозію від влади. Цей період завершився лише у 964 році, коли німецький імператор Оттон I вирішив покласти край хаосу у Ватикані. Він вторгся до Риму, усунув чергового Папу Івана XII, який запам’ятався тим, що вів надзвичайно розгульний спосіб життя, і встановив контроль над папськими виборами. Навіть у ХХ столітті вибори Пап залишалися полем битви для різних угруповань. У 1903 році австрійський імператор Франц Йосиф I скористався правом вето та заблокував обрання Маріано Рамполли, що стало останнім випадком світського втручання у конклав. Але й після цього політичні маневри нікуди не зникли. Наприклад, у 2005 році, коли обирали Бенедикта XVI, багато кардиналів демонстративно підтримували його кандидатуру не тому, що його справді хотіли бачити Папою, а щоб змусити інші групи висунути компромісного кандидата. Попри всі реформи, вибори Папи Римського залишаються не лише духовним, а й політичним процесом, де людські амбіції інколи переважають над ідеалами. Якщо вам цікава історія конклавів, інтриги Ватикану та найскандальніші вибори в історії католицької церкви — обов’язково дивіться це відео, підписуйтеся на канал і натискайте на дзвіночок, щоб не пропустити нові випуски! #папаримський #конклав #ватикан #історія #католицькацерква #історіяватикану #папськівибори #західнасхизма #історіяцеркви