У нас вы можете посмотреть бесплатно Загата | Антін Дикий - "Кучерявий вечір" или скачать в максимальном доступном качестве, видео которое было загружено на ютуб. Для загрузки выберите вариант из формы ниже:
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием видео, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса ClipSaver.ru
Проєкт "Загата" створено, щоб привертати увагу до поетів Розстріляного відродження та зробити їхні тексти ближчими сучасному слухачеві. Композиції можна знайти на стрімінгових музичних сервісах: Spotify, YouTube Music, Apple Music. АНТІН ДИКИЙ (1900–1937) — український письменник, драматург, директор Харківського історичного музею. Член «Плугу» та ВУСПП. Народився 1 (14) серпня 1900 року в селі Велика Андрусівка на Херсонщині (нині Кіровоградська область) у бідній селянській родині. Рано осиротів, наймитував. Не мав початкової освіти, у 14 років був неписьменним. Працював у кузні та на чавунно-ливарному заводі. З 1917 року близько п'яти років служив у червоногвардійських загонах. У 1923 році оселився в Харкові. Належав до літературних організацій «Плуг» та ВУСПП. Автор збірки поезій «Огонь цвіте» (1927), оповідань («Три сторінки», «Кирило Стрюк») та п'єси «Сухий закон» (1932, у співавторстві з Олексієм Полторацьким). На момент арешту працював директором Харківського історичного музею. Заарештований у жовтні 1937 року, виключений з компартії за дружбу з «ворогом народу» журналістом Євгеном Касяненком. Під тортурами «зізнався», що був завербований Касяненком у 1935 році в «українську націоналістичну антирадянську організацію» з метою відокремлення України від СРСР та в організації терористичної групи для вбивства Станіслава Косіора. 30 грудня 1937 року визнав провину і просив про помилування. Засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Страчений 31 грудня 1937 року в Харкові. Реабілітований 28 травня 1959 року завдяки клопотанню його доньки Інти.