У нас вы можете посмотреть бесплатно Паломництво Чайльд Гарольда. Джордж Гордон Байрон или скачать в максимальном доступном качестве, видео которое было загружено на ютуб. Для загрузки выберите вариант из формы ниже:
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием видео, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса ClipSaver.ru
Паломництво Чайльд Гарольда Джордж Гордон Байрон Прощай, прощай! Вже берег зник, Лиш мріє далина. I свист вітрів, і меви крик Над відхланню луна. Сідає сонце. Ми в той край Мчимо серед стихій. До завтра, сонця лик! Прощай! Добраніч, краю мій! По ночі знову ти зійдеш, Народжуючи день. Побачу небо, даль без меж, Не Англію лишень. I стане пусткою мій дім, Жилий схолоне дух. I лиш на пустирі глухім Завиє пес — мій друг. — О юний паже, що тобі? Не бійся, не тремти. Це шквал тебе ляка в плавбі Чи змерз під штормом ти? Не треба сліз. Наш корабель Міцний і знає шлях,- Він мчить між рифів і між скель, Мов сокіл в небесах. — Хай шторм реве, гуркоче грім, Безодня хай кипить,- Та ж, пане Чайльд, біда не в тім, Не тим душа болить: Я неньку, батька серед слуг Покинув при дворі; Тепер зі всіх — лиш ви мій друг Та ще один — вгорі. Благословив мене татусь, Сумуючи лиш мить, Матуся ж, доки не вернусь, Все буде сльози лить. — Мій любий хлопче, геть печаль, А сльози — й поготів! Я й сам би плакав, та, на жаль, Вже серцем скам'янів. Мій латнику, іди сюди, Чого тремтиш отак? Чи ти від моря ждеш біди, Чи на вітрах закляк? — Негода, пане, не ляка, Стрічав я і біду, Та вдома кинув я синка, Дружину молоду. Де замок ваш, озера й лан, Вони живуть сумні, Й на мене ждуть, кленуть талан I плачуть день при дні. — То правда, хлопче, та дарма,- Печаль свою забудь! Ось я один, то й жартома Пускаюся у путь. Жіночі сльози — лиш мана, Облуди джерело: Нагляне іншого вона,- I сліз — як не було. Не жаль минулого мені, I море не страшить. Нема у рідній стороні За ким мені тужить. Один! Один! Кругом вода, Вода без краю й меж... Ніхто мене там не згада, I я — нікого теж. Лиш пес завиє. А мине В розлуці кілька літ,- Він, вірний іншому, мене Порве біля воріт. Вперед, корабле мій, лети, Морську глибінь долай! Примчи у будь-які світи, Але не в рідний край. Вітання шлю морським валам, А вдасться доплисти,- Чужим вітання берегам! О краю мій, прости! #байрон