"МАРУСЯ ЧУРАЙ" за Ліною Костенко скачать в хорошем качестве

"МАРУСЯ ЧУРАЙ" за Ліною Костенко

"Маруся Чурай" за Ліною Костенко Режисер - Володимир Кучинський Художник - Андрій Гуменюк Прем'єра вистави відбулася 25 березня 1988 року, запис датований квітнем 1991 р. В ролях: Тетяна Каспрук, Олег Драч, Володимир Кучинський, Олег Стефан, Оксана Компанієць, Петро Микитюк, Наталія Половинка, Лідія Данильчук, Мар'яна Садовська, Олег Цьона, Роксолана Призванська Про виставу "Маруся Чурай": "Режисер на сцені оживляє, ілюструє спогади-думки Марусі про відомий любовний трикутник Маруся-Гриць-Галя. "Маруся Чурай" відбувається вже після смерти Гриця, коли Марусю засудили за отруєння його. […] ефект ретроспективности посилений самим матеріялом декорацій; тут знову сітка-Газа розділяє сцену, але дія відбувається за сіткою. Це картина суду при посиленій формі спомину-сну. Чути голоси — швидкі, монотонні, таким способом, немов звертаючи увагу на ефект, деакцентується зміст суду". (Лариса Онишкевич, "Сучасність" 1988) "Ліна Костенко відноситься до числа тих мистців, які "В часи насильства, підступу й підлоти / Мистецтвом ушляхенили уми”. Отже не дивно, що одне з найважливіших місць у її творчості займає тема творця, його призначення та долі. Роман у віршах «Маруся Чурай» розповідає про легендарну українську поетесу XVII ст.. Композиція за цим романом лягла в основу вистави «Проща» («Маруся Чурай»), де головну роль виконує Тетяна Каспрук і проводить цілу виставу «на оголеному нерві». «Проща» йде в декораціях львівського художника-графіка Андрія Гуменюка, який стилізує народний розпис дерев’яних церков і будує сценічне оформлення за принципами іконостасу. (Катерина Сліпченко, "Наше життя" 1990) Даний відеозапис є інтелектуальною власністю Театру Курбаса. Копіювання, розміщення на інших сайтах та інших Інтернет-ресурсах, комерційне поширення та будь-яке інше використання матеріалу без письмового дозволу автора суворо заборонені. Порушення заборони тягне за собою відповідальність згідно із законом України «Про авторське право і суміжні права».