Минають дні ... / Виноград Анна / вірш Інелли Огнєвої скачать в хорошем качестве

Минають дні ... / Виноград Анна / вірш Інелли Огнєвої

Просматривая видео на моем YouTube канале, Вы поддерживаете миссионерское служение нашей семьи. Благодарим! Реквизиты для финансовых пожертвований на миссионерское служение: 5363542309616135 Савчик Олександр Автор: Інелла Огнєва Music: Marco Belloni - Autumn Romance Минають дні- зникають люди... Нестерпно гірко на душі... Неначе лезом ріже груди... І теплі спогади усі Шматують серце без упину... Здавалось, буде так завжди... Відкривши душу для людини, Ти не продумуєш ходи На той випадок, як настане Глибока темінь на душі І просто маревом розтануть Міцні обіцянки усі… На жаль, немає жодних ліків, Які полегшили б той біль Такий небачено великий... Багато маємо надій На тих людей, яких впускаєм У власні душі...Водночас, На жаль, так часто забуваєм: Не всі призначені для нас! Багато з тих, хто з нами поряд Насправді зовсім і не ті Із ким проляже наша доля... Від того зради є в житті… Ми так бездумно поспішаєм Відкрити душу для усіх, А потім болісно страждаєм, Провину пишучи на них… Але, насправді, маєм самі Навчитись трішечки чекать І не судити по рекламі, А справжнє серце пізнавать! Слова солодкі - ще не привід Умить розтанути, мов лід... І вчинки влесливо красиві, Можливо, просто вдалий хід… Господь створив для вас Людину! Ви Богом з'єднані в душі! Вона на світі цім єдина! На жаль, так часто ми усі Так поспішаємо...Для чого? На все у Господа свій час! Відкрийте серденько для того, Хто не залишиться у вас Одним із гостей, залишивши Лише натоптані сліди… Так часто плачем, поспішивши... І в серці творимо суди… А потім, з ранами обходим Насправді відданих людей... Холодні, начебто із льоду, Із тихим осудом очей… Я прошу - просто відпускайте Усіх так названих "гостей"! І Богу славу віддавайте За те, що мали цих людей На вам дарованому шляху... Вони навчають цінувать... Нехай і ріжуть душу цвяхи, Навчімось просто відпускать! Повірте - кожного чекає Його частинка у житті! Така людина не зникає... Із нею, наче в укритті, Умить опинетесь від всього: Від цього світу і "гостей"... Прошу- довіртесь щиро Богу! Він сам готує нам людей! Не треба зразу закривати Свої поранені серця... Давайте з вірою чекати Найкращу долю від Творця! Минають дні, зникають люди... Звільняють місце у душі! Для тих, з ким в радості забудем Нестерпні спогади усі… Для тих, хто точно не покине І буде поряд в кожну мить! Для тих хто витягне зі спини, Той ніж, що болісно саднить… Для тих єдиних- найрідніших! Творцем призначених для нас! Господь ніколи не залишить, Він потурбується про вас! Довіртесь Богові й чекайте А дочекавшись- бережіть! І самі, прошу, не ставайте Чиїмись "гостями" на мить... © Огнєва Інелла Instagram:   / anngrapess   Facebook:   / annavynohradv   E-mail: [email protected]