Замчище "Фосія" і Георгіївська церква. Любомль, лютий 2016. скачать в хорошем качестве

Замчище "Фосія" і Георгіївська церква. Любомль, лютий 2016.

Городище "Замчище" — пам'ятка археології національного значення в місті Любомль Волинської області. Городище розміщене в центральній частині міста. Має характерну стіжкову форму: діаметр круглого майданчика становить 60 м, висота над рівнем сучасної денної поверхні - 6 м. Ширина рову навколо городища - близько 20 м. На території городища знаходиться замкова гірка, насипана в XIV столітті на місці дитинця літописного Любомля 13 століття. Місцеві жителі називають пагорб "Фосія", від латинського слова "fossa", що прекладається як рів. Перша документальна згадка про замок в Любомлі датується 1392 роком. Тоді польський король Владислав Ягайло підписав в Любомльському замку документ про надання магдебурзького права місту Холму. Останній раз згадується Любомльський замок під 1773 роком. Ймовірно, що придбавши в 1768 році Любомльське староство і побудувавши в 1780-х роках за замком свій палац, коронний гетьман, граф Францішек Ксаверій Браницький почав розбудовувати містечко. В нові плани не вписувалися стара Георгіївська і Михайлівська церкви, а також замок, який закривав палац із західного боку, і за графською вказівкою вони були розібрані в останній чверті 18 століття. В підземеллі замку на початку 20 століття євреї тримали худобу. Після війни там був склад прикордонного загону, а пізніше склад торгової бази. Пам'ятка зазнала суттєвих ушкоджень внаслідок будівельних робіт. В 1968 році був поставлений гранітний обеліск. В 1970-х роках на верхньому майданчику гірки було відкрито Меморіал Слави і проведено перезахоронення воїнів Червоної Армії. Розташована поряд церква святого великомученика Георгія Побідоносця — постійно діючий парафіяльний православний храм. Будівництво церкви було розпочато на початку 1280-тих років за наказом князя Володимира Васильковича. Місце було вибране поряд із замчищем і князівським двором. Присвятили храм Святому Великомученику Георгію Побідоносцю — покровителю руських князів ще з часів Володимира Великого. Але на іконі, що прикрашала церкву, люди побачили не тільки героя-воїна, що вражає Змія, а й значно ближчу до себе людину — милого серцю хлібороба Юрія — покровителя худоби. І до сьогоднішнього дня живі обидві назви церкви: Георгіївська і Юріївська. Після 13 століття протягом двох століть — 14 та 15 — відомостей про храм не знайдено. Церква згадується вже тільки 1510 року в Холмських гродських книгах, коли Любомльщина вже була в складі Холмської землі. Існують відомості, що ще до середини 17 століття при церкві зберігався великий архів, можливо і бібліотека князя Володимира Васильковича. Церква була і є символом Любомля, від неї ще у середньовіччі починалася площа Ринок.