У нас вы можете посмотреть бесплатно The Long Dark. Другий епізод. Частина 8. КОЛОТИ ГОСТРИМ КІНЦЕМ или скачать в максимальном доступном качестве, видео которое было загружено на ютуб. Для загрузки выберите вариант из формы ниже:
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием видео, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса ClipSaver.ru
Я стояв біля радіовишки, куди ледве добрався крізь завірюху, що ковтала все навколо. Повітря було тісним, як рукавиці, що облягали мої легені, а сніг, що сипався, стирав будь-які сліди, залишаючи мене на самоті серед цього безжального світу. Я навів старий радіоприймач, і він затріщав, наче шепочучи щось непізнане, але розпізнати, що саме — було неможливо. Вітер вив, мов скажений, і я спробував зосередитися на кабелях, які тримав у руках. Час тягнувся, а холод в’ївся в кістки. Але раптом щось змінилося. Я відчув це — тягуче, майже фізичне відчуття, що хтось спостерігає за мною, причаївшись у темряві. Погляд не був видимий, але я відчував, як щось велике і темне рухається поза моєю видимістю. Шурхіт снігу, що зривався в глибині, був моїм єдиним свідком. І ось тоді я почув це — не відлуння вітру, а важкі, м’язисті кроки. Ведмідь. Далеко чи близько — я не зміг точно зрозуміти, але це було не просто передчуття. Я побачив блискучі очі в темряві, що привертали погляд до себе, мов дві світлі вогники в безмежному океані снігу. Я замер, зніяковілий, бо розумів — це не просто звір. Він був частиною цієї землі, частиною цього світу, де кожен подих міг стати останнім. Залишалося тільки одне: зупинити час і спробувати підключити цей чортів радіоприймач. Але це було більше, ніж технічна задача. Тут і зараз я не просто підключав радіо. Я намагався пробудити цей світ, зрозуміти щось більше. І в той момент, коли статичний сигнал розривав тишу, він почув мене. Він почув. З шумом і глухим ревом він зірвався в атаку. Моє серце, наче птах, що прагне вирватися з грудей, почало битися шалено. Чи встигну я дістатися до укриття? Чи вдасться втекти від цієї тіні, що слідує за мною? Відповідь була лише одна — якщо я не зупиню його, не зупинить нічого. Але чи вийде втекти, якщо ведмідь вже майже за мною, а вітри тягнуть мене все глибше у цей сніговий безкрайній світ? Всі питання залишалися без відповідей.