192 суботи на мосту заради України: історія української діаспори в Колорадо скачать в хорошем качестве

192 суботи на мосту заради України: історія української діаспори в Колорадо

Гість: Дарина Склярова, співорганізатор акцій на підтримку України в Денвері Тема: 192 суботи на мосту заради України: історія незламності української діаспори в Колорадо Долучайся до нас - заповни анкету: https://bit.ly/4beVKWc Підтримати роботу організації "Всі разом!": 5169 3351 0028 7305 Всі реквізити тут: https://vsirazom.ua/donate PayPal: rvkbox@gmail.com 00:00 - Мирні акції в Денвері на підтримку України: як починався рух у Колорадо 02:02 - Чому обрали міст над трасою 02:28 - Щосуботи без зупинок 05:08 - Хто долучається до акцій 08:46 - Головна мета — показати, де добро 10:15 - Банери: від подяки до жорстких меседжів 11:05 - Чи є результати від акцій 13:12 - Чи потрібні дозволи на акції 15:02 - Чому вони не зупиняються 17:24 - Послання українцям: ми з вами Щосуботи в Денвері, штат Колорадо, українці та їхні друзі виходять на мирну акцію підтримки України на мосту. Вони стоять вже 192 суботи – під сонцем, у град, сніг та дощ, у спеку й навіть у мінус двадцять. «Наші люди гинуть, таке відбувається в Україні. А ми будемо вдома на дивані?» – саме так пояснюють свою впертість учасники акцій у Денвері. Про чотири роки безперервної боротьби за увагу американців розповіла руху «Всі разом!» одна з організаторів ініціативи Дарина Склярова. Рух у Колорадо, за словами Склярової, почався ще у 2013 році. Згодом активність стихла, але в лютому 2022-го все змінилося. Ще до повномасштабного вторгнення люди почали виходити до Капітолію. Після 24 лютого вони стояли майже щодня. Згодом виникла ідея змінити формат, тому активісти обрали міст над жвавою міжштатною трасою. За їхніми підрахунками, за дві години їх можуть побачити до 30 тисяч автомобілістів. З того часу вони виходять щосуботи – 192 рази за чотири роки. Пропустили лише декілька разів через екстремальні погодні умови. «Ми пройшли і град, і морози, і неймовірну спеку – стояли попри будь-що. Локацію не змінювали. Міст має зручне розташування, його видно здалеку, а невеликий трафік на самому мосту дозволяє безпечно розгорнути прапори та банери», – розповідає Склярова. Основу учасників становлять українці. У перші роки війни збиралося до 30 осіб, але буває всього 5 людей. Але попри зменшення кількості, вони не зупиняються. Навіть коли організатори пропонують скасувати акцію через ожеледицю, люди відповідають: «Ну, як це ми не прийдемо?». Вони вважають, що не мають права мовчати. Головна мета акцій – показати американцям, «на якій стороні добро». Фінансову допомогу безпосередньо на трасі не збирають, щоб «нікого не провокувати». Однак у Facebook-групі діаспори регулярно організовують збори на дрони. Склярова зізнається: за чотири роки настрій змінювався. Коли підтримка слабшає, а інші проводять вихідні на відпочинку, стояти з дітьми на мосту непросто. Але після новин з України вона розуміє: «Ти просто не можеш спати спокійно, якщо ти нічого не робиш».