ESG принципи ведення бізнесу в Україні скачать в хорошем качестве

ESG принципи ведення бізнесу в Україні

Як українські компанії можуть інкорпорувати принципи ESG у свою діяльність і звітність? Навіщо це робити? Про ці питання відповідают: • Тимур Хромаєв, Голова Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку України • Олена Волошина, Керівник діяльності Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні • Юлія Берещенко, Директорка з розвитку бізнесу та зв'язків з інвесторами агрохолдингу Астарта Питання що розглядаються протягом вебінару: 1. У березні 2020 року НКЦПФР затвердила Кодекс корпоративного управління. Чому виникла ідея та які основні мотиви зацікавленості регулятора у розробці кодексу корпоративного управління, зокрема інтегруванні показників сталого розвитку? 2. Астарта-Київ публічна українська компанія, акції якою котуються на фондовій біржі у Польщі з 2006 року і для неї проекти сталого розвитку та надання нефінансової інформації у звітах чи через сайт компанії не є новими. Навіть у своїй місії компанія зазначає що веде соціальновідповідальний бізнес. Які основні мотиви Астарти і чи варто компаніям загалом займатися проектами сталого розвитку? До яких міжнародних стандартів/рекомендацій компанія зверталась і наскільки принципово відповідати таким стандартам, можливо GRI (Global Reporting Initiative)? Існують вимоги чи рекомендації Варшавської біржі стосовно таких звітів? 3. IFC реалізує проекти та надає фінансування як локальним компаніям, в тому числі державної форми власності, так і великому українському бізнесу, що інкорпорований у зарубіжних юрисдикціях, та орієнтується не тільки на українські стандарти ESG, а також на міжнародні стандарти та вимоги іноземних бірж. Разом з тим розробляє власні політики та стандарти і допомагає своїм клієнтам їх впроваджувати (ESAP). Наскільки IFC відчуває різницю у роботі з такими групами клієнтів? Як легко отримувати нефінансові дані? Чи є різниця у вартості фінансування для таких компаній? На який аспект ESG найчастіше звертають увагу інвестори? 4. Яка думка регулятора стосовно green bonds та інших фінансових інструментів, чи потребуватимуть вони додаткового регулювання? 5. На скільки актуальними та критичними є впровадження ESG-принципів ведення бізнесу, програм сталого розвитку, розподіл та інвестування у них фінансових та нефінансових ресурсів в Україні, враховуючи кризову ситуацію, падіння економічного зростання, збільшення ризиків ліквідності, платоспроможності та банкротств через спалах COVID-19? Можливо, варто почекати деякий час? 6. Кодекс корпоративного управління носить рекомендаційний характер. Чи розглядається можливість внесення обов’язкових норм, наприклад стосовно диверсифікації Наглядових рад? До прикладу, у 2008 році Норвегія зобов’язала публічні компанії, зарезервувати принаймні 40% своїх директорських місць для жінок. Подібні квоти від 30% до 40% були встановлені в інших країнах протягом наступних п'яти років. У Бельгії, Франції та Італії компанії, які не виконують вимоги, можуть бути оштрафовані, розпущені.