У нас вы можете посмотреть бесплатно Karoon – Штаб или скачать в максимальном доступном качестве, видео которое было загружено на ютуб. Для загрузки выберите вариант из формы ниже:
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием видео, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса ClipSaver.ru
Обирайте зручну музичну платформу, аби слухати пісню: https://orcd.co/shtab Підтримати нас і нашу творчість: Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/n5W73sBew Патреон: / karoon Штаб - пісня на вірш українського поета Ігоря Астапенка. Цими словами описані реальні люди. Його побратими. І хоч текст написаний ще в березні, сподіваємося, він буде актуальним тепер завжди. Адже пам'ять про героїв, про тих, хто зараз боронить нашу землю, звичайних хлопців і дівчат, таких різних за професіями та світоглядами, таких різних за вихованням і рівнем достатку, але таких однакових у прагненні захистити Україну, жеврітиме вічно в наших серцях Текст: саня ніколи не бачив моря. ніколи в житті. уявіть! у києві був тільки раз. давно. а сані уже сорок шість. я бачу в очах його хвилі і чайок. великий сяйливий маяк. а саня ніколи не бачив моря. його позивний — моряк. Він ніколи не бачив моря! Ніколи в житті! Ніколи в житті! Він один на один з своїм болем летів. андрюха постійно важко зітхає. вдивляється в свій калаш. він все життя присвятив заводу і має дай-боже стаж. тепер заводу нема. розбили. в андрюхи двоє малих. у нього у вухах дзвенить метал. я чую його. я звик. у сірого в роті червона прима. він курить дві пачки в день. я бачу як страх білосніжним димом виходить з його легень. він завше мовчить і ховає очі. за місяць ні пари з вуст. про нього ніхто з нас нічого не знає. лиш те що він білорус. івана лиш спробуй назвати ваня — погрожує і кляне. як дам зара' — каже — то скрутитесь в дулю. не зліть мужики мене. іванові віриш — він хлоп кремезний. кулак — два моїх. ну-ну. раніше він був охоронцем бази. тепер охоронець сну. Він ніколи не бачив моря! Ніколи в житті! Ніколи в житті! Він один на один з своїм болем летів. і я з ними п'ятий. стою. вдихаю повітря важке. сире. боюсь їм зізнатись що пишу вірші. кому вони зараз тре'? візьмуть не дай бог ще назвуть поетом. мені не на руку це. кому зараз так ось візьмеш і плюнеш поезією в лице? у небі літак обперізує сонце сумним візерунком війни. я мовчки курю і заплющую очі і бачу як п'ятеро ми гуляємо мирним морським містечком. і спробуй нам хто завадь. і саня уперше в житті своєму стрибає в солону гладь.