Скачать с ютуб БАЛАКУЧІСТЬ РОЗТРАЧУЄ ТЕ, ЩО З ТРУДОМ ЗБИРАЛА ДУША. Преподобний Філотей Синайский в хорошем качестве

БАЛАКУЧІСТЬ РОЗТРАЧУЄ ТЕ, ЩО З ТРУДОМ ЗБИРАЛА ДУША. Преподобний Філотей Синайский

#повчаннясвятих #подкаст #христянськакнига Підтримати канал: ❤ Моно Банка https://send.monobank.ua/jar/AasD1GsjqE Друзі, буду вдячний за донат 50 або 100 грн. на озвучку нових актуальних аудіо. Кожний запис потребує багато сил та часу, а ваша підтримка надихає творити більше та краще. ❤️ Моно Банка https://send.monobank.ua/jar/AasD1GsjqE ❤️Моно карта 5375 4112 1176 7392 _______________ Блаженний Діядох. Як тому, в кого не просвічений дух, не слід заторкувати духовних споглядань, так і тому, хто щедро осяяний благодаттю Святого Духа, не належить бесідувати про них: бо в перших убогість світлих думок огортає ум мороком невідання, а в других їх багатство не дає говорити, оскільки в той час душа, впиваючись Божою любов'ю, бажає насолоджуватися нею безмовно. Треба знати, що коли душа повстає гнівом на пристрасті, настала пора мовчати, бо це час боротьби. Коли ж хтось зауважить, що ця буря вляглася завдяки молитві чи милостині, то нехай поступається потягові любови до висловлення божественних слів, однак нехай стримує крила ума узами смирення. Бо якщо хтось не впокориться самоприниженням до краю, не може гідно розповідати про Божу велич. Як часте розчинювання дверей до купальні випускає назовні внутрішнє тепло, так і все хороше, коли хто багато говорить, нехай навіть розповідає лише добре, випускає свою пам'ять (свідомий стан у порядку духовних речей) крізь словесні двері. Через це ум, урешті, втрачає щонайчистіші помисли та через невпорядкований наплив думок сумбурно промовляє до тих, які до нього прислухаються. У такому разі він уже не посідає Святого Духа, який утримує нашу думку немрійливою, бо цей Благий дух, якому чула сум'яття і мрійливість, уникає багатослів'я. Мовчання ж, навпаки, є благотворним, будучи матір'ю премудрих помислів. Багатослів'я незмірно розсіює ум і чинить його не лише нездатним до духовної праці, а й віддає в руки полуденному бісові, який, потроху розслабивши ум, згодом віддасть його бісові безкрайньої печалі й, урешті, бісові гніву. Преподобний Йоан Карпатоський. Инколи трапляється, що під час зібрання братії закрадається марнославний помисел, який навіює щось невчасно сказати. Ангельські ж помисли переконують тебе прогнати цю тимчасову балакливу гадку. Отож, якщо ти не проженеш її добрим мовчанням, а, набундючений чванливістю, дозволиш їй вийти назовні, то муситимеш перетерпіти погані наслідки цього, відданий по заслузі або ще більшому гріхові, або якимось зовнішнім скорботам, чи важким прикрощам від братів, чи мукам у прийдешньому віці, бо й за пусте і марнославне слово, проказане через непогамованість язика, відповідатимемо. Тому ми мусимо пильно стримувати свій язик. Колись одне добре слово вчинило розбійника чистим та святим і ввело його у рай. Як також одне недобре слово загородило Мойсееві вхід в Обіцяну землю. Тож не вважатимемо балакучість незначною хворобою. Бо злоріки і просторіки самі зачиняють для себе Царство. Преподобний Филотей Синайский. Немає нічого більш руйнівного, як багатослів'я, і нічого більш згубного, як непогамованість язика. І ніщо не є таким сильним у розладнуванні й винищуванні душевного багатства. Бо багатослів'я руйнує те, що в собі щоденно будуємо, і через балакучість душа розтрачує те, що ми з трудом збираємо. Що є гірше за непогамований язик? Він повсюдне зло. Йому треба визначити межі, загнуздати та стати на заваді. І скажу: змусити його служити лише тоді, коли є потреба. Плодом беззмістовних пустих бесід инколи буває докір і висміювання, коли вони осудять дурноту наших розмов, инколи осквернення совісти або осудження від Бога й засмучення Святого Духа, що найжахливіше. Преподобний Микита Ститат. Той, із чиїх вуст сходять корисні слова для розвою ближнього, виносить їх із доброго скарбу серця, як сказав Господь (див.: Мт. 12, 35). Але ніхто не може увійти в Богослов'я і сказати належне про Бога - лише Святим Духом. 1 ніхто, хто говорить Божим Духом, не каже того, що суперечило б вірі в Христа, а промовляє лише те, що повчає, підносить до Бога і вводить у Його Царство, відновлює давнє благородство і лучить із Богом. Коли ж тепер виявлення Духа дається кожному на спільну користь (1 Кор. 12, 7), то той, хто збагатився словом Божої премудрости й прийняв благу частину слова Розуму, перебуває під дією Божественного Духа і є храмом невичерпних Божих скарбів. Джерело: Книга "Християнське життя за Добротолюбієм" Видавництво "Свічадо" https://svichado.com/ #аудіокнига #слухатиукраїнське #проповідь #повчання #Церква #монахи #катехиза #християнство #Добротолюбіє #свічадо #цитати