Василь Грінчак "Хіба що у ранкової зорі" скачать в хорошем качестве

Василь Грінчак "Хіба що у ранкової зорі"

Пісня та кліп на вірш Василя Грінчака "Хіба що у ранкової зорі". Цифрова версія. Відчуй, як класична поезія перетворюється на пісню — магія поезії та музики просто тут. #ПростийУкраїнець #SimpleUkr Василь Якович Грінчак (26 квітня 1928, с. Китайгород, Вінницька область — 21 січня 1987, Київ) — український поет, перекладач, публіцист. Був членом Національної спілки письменників України (з 1960 року). Його творчість вирізнялася ліричністю, глибоким зв'язком із народними традиціями та оспівуванням краси рідної землі. Життя: шлях від Поділля до літературного визнання Василь Грінчак народився 26 квітня 1928 року в селі Китайгород Тростянецького району (нині Гайсинський район) на Вінниччині в селянській родині. Його дитинство припало на важкі часи Голодомору та Другої світової війни, що безумовно вплинуло на формування його світогляду. Після закінчення Тростянецької середньої школи у 1948 році, Василь вступив на українське відділення філологічного факультету Одеського державного університету імені І. І. Мечникова (нині Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), який успішно закінчив у 1953 році. Уже в студентські роки він почав активно писати вірші та публікуватися в газетах і журналах. Після навчання працював у редакціях газет, а згодом — у видавництвах "Молодь" (1958–1965) та "Веселка" (1965–1974) у Києві. Ця робота не тільки поглибила його знання української мови та літератури, але й сприяла розвитку власного поетичного таланту та розумінню специфіки дитячої літератури. З 1974 року Василь Грінчак повністю присвятив себе літературній творчості. Творчість: щирість, пісенність і переклади Творчий доробок Василя Грінчака складається з численних поетичних збірок, творів для дітей, публіцистики та перекладів. Його поезія відзначається щирістю, проникливим ліризмом, простотою викладу і водночас глибиною думки. Спадщина Василь Грінчак помер 21 січня 1987 року в Києві. Він був похований на Байковому кладовищі. Його внесок в українську літературу є цінним, особливо у ліричну поезію та літературу для дітей. Твори Василя Грінчака продовжують жити в серцях читачів, нагадуючи про його талант, відданість українському слову та глибоку любов до рідної землі. Він залишив по собі спадок, який виховує у наступних поколінь почуття прекрасного та патріотизму. Хіба що у ранкової зорі Хіба що у ранкової зорі, Як усмішка твоя, таке світання, Таке горіння, як твоє кохання, Хіба що у ранкової зорі. Хіба що ніжний яблуневий цвіт Так світиться промінно, пелюстково, Як твоя ласка, твоє щире слово, Хіба що яблуневий ніжний цвіт. Але найбільш боюся я тернини Твоїх очей, твоєї глибини. Вони тепер зорітимуть щоднини Любов'ю неповторної весни.