Химерний Вертеп - Де Грім Ховає Сокиру | Альбом "Заповіт Мольфара" | Ukrainian Folk Punk скачать в хорошем качестве

Химерний Вертеп - Де Грім Ховає Сокиру | Альбом "Заповіт Мольфара" | Ukrainian Folk Punk

Тієї ночі небо розкололося навпіл, і старий дуб запалав синім вогнем. Хтось каже, що під час грози краще ховатися вдома. Але доля вирішила інакше. Це момент, коли звичайне життя закінчилося, і долоні вперше торкнулися холодної, вібруючої поверхні "громовиці". Сила не питає дозволу, вона просто приходить і залишає на тобі тавро, яке не змити дощовою водою. Це початок шляху, з якого вже неможливо зійти. Химерний вертеп на Spotify https://open.spotify.com/artist/6TpWV... Химерний вертеп на Apple Music   / %d1%85%d0%b8%d0%bc%d0%b5%d1%80%d0%bd%d0%b8...   Текст пісні: Небо трісло, мов гнила тканина, І вітер-провісник завив, мов звір. Я біг не від, а просто вслід за зливою, Крізь той карпатський, дикий пустир. І там, де блискавка ввійшла у землю, Розчахнутий дуб, пропалений дотла. А в серці дерева, у темряві тремтячій, Холодна сила пульсувала й жила. Там, де грім ховає кам’яну сокиру, Де корінь древа п’є небесний жар, Я взяв у руки власне божевілля, І світ старий для мене зник, пропав. Не я обрав — мене обрала сила, Відбиток бурі на долоні ліг. Там, де грім ховає кам’яну сокиру, Закінчився мій шлях, я перейшов поріг. Крізь шкіру струм, у скронях — дикий молот, Світ розколовся на «до» і «після» вмить. Я бачив духів, що ховались у хащах, І чув, як мертва скеля щось кричить. Я впав на мох, стискаючи знахідку, Вона вросла у руку, наче кістка. І смерек-старців шепіт у верховітті: «Прийми свій дар, дитино, ти наш гість». Там, де грім ховає кам’яну сокиру, Де корінь древа п’є небесний жар, Я взяв у руки власне божевілля, І світ старий для мене зник, пропав. Не я обрав — мене обрала сила, Відбиток бурі на долоні ліг. Там, де грім ховає кам’яну сокиру, Закінчився мій шлях, я перейшов поріг. Нема шляху назад, де був дитячий сміх і спокій, Нема шляху назад до тихих, сонячних долин. Тепер у венах — буря, в погляді — пророки, І я навіки тут, в горах, один. #ХимернийВертеп #ЗаповітМольфара #УкраїнськийРок #Містика