Ірина Клименко. ЕТНОМУЗИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНІЧНОЇ ТЕРИТОРІЇ. Лекція (7.03.2024) скачать в хорошем качестве

Ірина Клименко. ЕТНОМУЗИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНІЧНОЇ ТЕРИТОРІЇ. Лекція (7.03.2024)

Ірина КЛИМЕНКО (Київ, доктор мистецтвознавства, завідувачка Лабораторії етномузикології Національної музичної академії України) ЕТНОМУЗИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНІЧНОЇ ТЕРИТОРІЇ. Лекція, уперше виголошена під час Четвертого Міжнародного етномузикознавчого симпозіуму «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЕТНОМУЗИКОЛОГІЇ» (Дніпро, Україна, 7 лютого 2024 р.). Цей варіант лекції записано 7 березня 2024 під час занять зі студентами НМАУ. Величина української етнічної території (УЕТ) – одна з найбільших у Європі – спричинила значні різниці між менталітетом і культурою жителів різних теренів. Сформовані початково природними чинниками (фізична специфіка середовища, що обумовлювала рід занять: наприклад, кардинально відрізнялося господарювання гірського люду й жителів лісів чи лісостепу), ці особливості призвели до виокремлення субетнічних груп зі складними, багатошаровими поділами на різних рівнях культурної діяльності. Відомо, що спеціалісти різних галузей, що досліджують духовну культуру українців (мовознавці, лінгвісти, етнологи, фольклористи-словесники), районують Україну дуже по-різному. Існує кілька підручників з етнографії, автори яких дискутують між собою, а також піддаються критиці ззовні, від спеціалістів інших дисциплін. Тож не є дивним те, що, коли ділити УЕТ на регіони починає етномузиколог (спеціаліст з мелогеографії), то створена ним картина буде також відрізнятися від інших. Проте ця молода наука за останні пару десятків років зробила потужні відкриття, що знайшли відображення в спеціалізованих Атласах мелогеографічних карт. Певні кордони, намічені в цих картах, мають промовисті перетини насамперед з археологічними картами. Частина кордонів має під собою глибоке історичне коріння – сягає племінної доби. Інші лінії проходять близько до ліній поділів князівств. Деякі карти гарно «лягають» на мовні поділи, проте інші їм суперечать. Запровадження картографування є дуже сильним аргументом етномузикології у міждисциплінарному контексті. Відносно послідовно створювалися лише мовні карти. Інші спеціалісти не картографують свої об’єкти системно (за малими винятками). Отже, поділ українських земель, який можуть запропонувати етномузикологи, є дуже важливим. У лекції пропонується обговорення серії проблем, з-поміж яких: – вплив контекстових мовних та етнографічних поділів на етномузичне районування; – ключові критерії етномузичних поділів (зокрема, ареалогія обрядових мелодій); – стильові критерії етномузичних поділів; – узагальнення здобутків картографування обрядових мелодій на етномузичній мапі України.