Дорога в «ЛНР» | Станиця Луганська скачать в хорошем качестве

Дорога в «ЛНР» | Станиця Луганська

В Луганській області відкривають перший пункт пропуску в невизнану республіку. Передати ліки, провезти померлого, перевести хворого, відвідати рідних, прийти в банкомат за пенсією, купити дешевше там, продати дорожче тут. Купити дешевше тут, продати дорожче там. Поїхати на роботу, приїхати жити, отримати гроші там, отримати справку тут. Станиця-Луганська і Луганськ до війни були як молодша сестра і старший брат. Люди в основному жили в Станиці, котра була ніби таким приватним сектором для луганчан, вони тут або мешкали, або приїздили на дачу, їздили за городиною, бо дешевше, ніби з міста в село. А зі Станиці всі в Луганськ їхали на роботу. Бо маршруткою тут 15 хвилин. Але торік ця дорога в 15 хвилин перетворилось в поле бою. Від автостанції в Станиці, звідки відправлялись маршрутки на Луганськ тепер залишилась одна буква А. Ніхто тут нікуди не їздить, бо людей залишилось дуже мало, та й нема за що. Та й нема транспорту. Не ходять теж нікуди, бо куди ходити. Постріли вщухли вперше за багато часу 1 вересня. Ніби й кудись можна їхати. Але через зірваний міст, котрий вів до Луганська проїхати більше нереально. Хіба пройти. Але поки що військові не дозволяють. Від нині тут мають замість солдатів стояти прикордонники. А людей пішки, бо міст так і не відновили пускатимуть в обидві сторони. Щоправда через обстріли відкриття пункту попуску тут вже двічі відкладали. А на цей раз домовились про спокій на переході аж в Мінську. Щодня в обидва боки тут ходитимуть тепер до тисячі людей. Батьки нарешті побачать дітей, брати сестер. Але чи поєднає роз'єднані сім'ї підірваний з обох боків міст?