Історія святкування Нового року скачать в хорошем качестве

Історія святкування Нового року

Звичай робити подарунки на Новий рік з найкращими побажаннями встановлений ще древніми римлянами 1 січня 153 року до н.е. Реформи в календарному літочисленні Юлій Цезар ставив поряд із важливими на той час подіями, як боротьба за консулат, підкорення Риму. Тоді ж почали складатися і перші прикмети. Вважалось, наприклад, що яким буде перший день, таким і рік. Тому Нового року треба веселитися, відклавши всі турботи, одягатися гарно і в усе нове. Відомо, що ідея відзначення свята з усіма поетичними обрядами, належить римському імператорові Помпілію. Цей реформатор календаря переніс початок року з березня на січень. До речі, назва першого місяця – ануаріас – поширилась від божества древніх – дволикого Януса, покровителя усіх морів. Казали, що саме таку назву має місяць, що відчиняє браму року, аби відкривалися усі шляхи та вдачі. Усім своїм виглядом дволикий Янус символізував стрітення двох років. Старе обличчя немов дивиться у рік минулий, а юне – у прийдешній. У сиву давнину Новий рік найчастіше пов’язували з весною – початком відродження природи. На Русі з часу введення християнства Новий рік святкували 1 березня. З 1343 року згідно з грецьким церковним літочисленням, новий рік починався 1 вересня. Але народ не відразу пристосувався до цієї дати і літочислення з 1 березня продовжувалося 150 років. Прикмети, що дійшли до нас, найбільше пов’язані з Явдохою-плющихою (березень) та Семеном-літопроводцем (вересень). Літоукажчиця Явдоха своїми весняними водами омивала провісницьку книгу природи, Семен – межівник літа справжнього та бабиного – віщував погоду на зиму й весну. Звичай святкувати Новий рік 1 вересня тривав 200 років – до 1698. Уже наступного Петро І, повернувшись зі своєї першої подорожі Європою, ламає старі звичаї. Почав з того, що категорично заборонив навіть удома відзначати 1 вересня по-святковому. Тривалий час стверджували, що тільки 1700 року Петро І переніс це свято на 1 січня. Але українські етнографи довели, що в західному регіоні Новий рік почав приходити 1 січня значно раніше – за ужитковістю цього звичаю в Європі.