Скачать с ютуб Рослинність України Рослинни покрив Географія природознавство в хорошем качестве

Рослинність України Рослинни покрив Географія природознавство

На рівнинах України простежується широтна зональність у розміщенні рослинності. З півночі на південь вона змінюється таким чином: 1) мішані дубово-соснові ліси; 2) діброви; 3) лугові степи; 4) різнотравно-типчаково-ковилові степи; 5) типчаково-ковилові степи; 6) злаково-полинові степи. У горах рослинні угрупування змінюються з висотою (висотна поясність). Так, передгірний Лісостеп у Карпатах змінюється лісами – від широколистих до хвойних – які переходять у субальпійський пояс полонин (в Кримських горах – яйли). Лісова рослинність. Ліси є найскладнішими рослинними угрупованнями. Рослини там утворюють яруси відповідно до своєї висоти і віку. Ліси вкривають майже 15% території України. Найбільше їх – у гірських районах і на півночі країни. Ліси там утворюють суцільні великі масиви, вкриваючи 40 % загальної площі в Карпатах, 32% – у Гірського Криму і 25% – на Поліссі. На півдні та сході України лісистість становить лише 4%. Основними деревними породами лісів України є: із хвойних – сосна, ялина, смерека, модрина, з листяних – бук, дуб, граб, липа, ясен, клен, береза, тополя, вільха. На рівнинах поширені соснові (бори), листяні та мішані (хвойно-широколистяні) ліси. Соснові та мішані ліси характерні для Полісся й частково лісостепу, а листяні – для лісостепу. Панівними породами в мішаних лісах є сосна і дуб, домішок утворюють граб, липа, клен, ясен та ін. Листяні ліси відрізняються своїм видовим складом на різних територіях: дубово-букові поширені на заході України, дубово-грабові – на Правобережжі, дубово-кленово-липові – на Лівобережжі. Особливо мінливий видовий склад лісів у гірських районах України. В передгір’ях Карпат поширені переважно широколисті ліси з дуба, граба, бука, клена, явора. У нижньому гірському лісовому поясі вони поступаються бучинам (буковим лісам) та мішаним ялиново-смереково-буковим. Верхній лісовий пояс – це смуга ялиново-смерекових лісів. Ближче до вершин трапляються криволісся та рідколісся з вільхи, ялівцю, сланкої сосни. На північних передгір’ях Криму поширені переважно дубові ліси і чагарники, а на південних – низькорослі дубово-ялівцеві ліси з чагарниками. Схили Головного пасма Кримських гір вкриті дубово-буковими лісами, які вище подекуди змінюються сосновими. На Південному березі Криму з’являються теплолюбні вічнозелені субтропічні види: самшит, лавр, кипарис, магнолія, платан, віялова пальма, олеандр, лавровишня та ін. Вони здебільшого завезені сюди людиною і ростуть у парках і садах. Найвище дерево в Україні – модрина європейська: в Рахові зрубали дерево, яке у віці 140 років мало висоту 54 м. Найнижче дерево – верба туполиста: в Карпатах росте карликовий вид заввишки до 15 см. Залежно від кліматичних умов, характеру субстрату, місцевих умов зростання, видового складу основних деревостанів та домішку до них, трав'янисто-мохового покриву в межах України виділяють декілька типів лісів: бори (сосняки), субори, сугрудки, груди, діброви, бучини, рамені, сурамені та ін. Борові ліси (сосняки, бори) поширені на піщаних відкладах у зоні мішаних лісів, перших надзаплавних терасах у лісостепу і степу. Субори поширені на багатших ґрунтах. Перший ярус у них утворює сосна, другий — дуб звичайний. У підліску ростуть бруслина бородавчаста, крушина ламка. На більш збагачених ґрунтах зустрічаються складні субори (сугрудки) — сосняки дубово-грабові й грабові. У їх деревному ярусі до сосни і дуба домішуються граб, липа, клен гостролистий, ясен. Суборові й сугрудкові ліси займають 25 % лісового фонду. В зоні мішаних лісів вони займають до 45 %, а в лісостеповій зоні — до 14 % всієї лісопокритої площі. Ялинові ліси (рамені) найбільші площі займають в Українських Карпатах, зустрічаються на Розточчі та Поліссі. У карпатських ялинових лісах деревостани густі, піднімаються до висот 1200—1600м. У підліску ростуть жимолость чорна, бузина червона, вовче лико, горобина звичайна. У трав'яному покриві зустрічаються чорниця, ожина лісова, куничник очеретяний, підбілик альпійський, сольданела гірська, щавель карпатський та ін. Тут поширені також буково-ялинові, ялицево-буково-ялинові ліси. Буково-ялицеві ліси переважають на висотах 400-700 м. У підліску ростуть ліщина, жимолость звичайна, вовче лико, ожина шорстка; у трав'яному покриві зростають осока волосиста, мітлиця біла, суниця, анемона дібровна, веснянка та ін. Великі площі займають похідні ялинові та ялицеві ліси, які дають цінну деревину. Букові ліси (бучини) поширені в західних областях. Українських Карпатах і Кримських горах. На Поділлі ці ліси займають найвищі ділянки височин, в Українських Карпатах — на висотах від 400-500 до 900-1300 м, у Кримських горах — на висотах 600-1000 м (північний схил) та 400-1100 м (південний схил). Грабово-букові й дубово-букові ліси поширені на Поділлі, Побужжі, Передкарпатській височині, у Кримських горах. Насадження з дуба звичайного (діброви), грабово-дубові, кленово-дубово-липові ліси поширені в лісостеповій зоні, у Передкарпатті. Закарпатській низовині.