Екскурсія виставкою "Євген Лисик. Драма" скачать в хорошем качестве

Екскурсія виставкою "Євген Лисик. Драма"

Митець давно відійшов у засвіти, а ми лише починаємо доростати до розуміння всеосяжності його обдарування. Через спогади, архіви й артефакти, що дійшли до нас, поступово складаємо його образ, портрет і намагаємося знайти першопричини, імпульси, які з сільського хлопчика, чиє дитинство випало на війну й було позначене важкою сімейною історією, витворили одного з найпотужніших художників свого часу. А може, не тільки свого? Може, його час тільки-но настає? Звідки взялась ця сила, впевненість і масштаб? Виставка «Драма» – це насамперед результат, який став можливий після виходу альбому рисунків Євгена Лисика, що торік впорядкували Анна Лисик і Остап Лозинський. Альбом, який хочеться переглядати і переглядати, інколи його неможливо згорнути, він презентує ще одну, досі маловідому, грань художника – рисунок. Але це – не підготовчий рисунок до вистав чи ескізи образів. Це щоденник, який радше піднімає зі свідомого й несвідомого дію та образи, що нестримно рвалися на поверхню. Це те, що потребує пояснення, розшифрування, історії та відчуття – тут і особливого трактування жанрові сцени, обличчя, спогади та величні ілюзії. Ти підглядаєш за минулим, і, коли спілкуєшся з Анною Лисик, розумієш першопричини, які зумовлюють цю візуалізацію. Спочатку я окреслив цей масив як творчість за кулісами, «в шухляду». Однак згодом зрозумів, що це ще й заготовки на майбутнє, коли художник замикається в майстерні й творить для себе, творить те, на що раніше не вистачало часу. Втім не судилось здійснити мрії. Хвороба і передчасна смерть поставили крапку на планах та створили вакуум довкола автора. Світ зупинився від стресу втрати. Втрати, яку важко було оцінити одразу. Минуло понад 30 років без Євгена Лисика. І ми знову маємо шанс пізнати художника. Поступово розвести концентрат його творчості у виставкових просторах й артикулювати через теми та сюжети, через біографію і спогади, через зрозумілі й неосяжні ситуації. Основні теми його рисунка стають дороговказом нашої оповіді й допомагають створити новий погляд на генія: війна, спогади про село та дитинство, смерть актора й безліч образів та створення світу як абсолютну метафору художньої практики автора. Не можу позбутись відчуття, що Євген Лисик був обраним, що художник – це лише земна професія, яка дала йому змогу розкритись у той час, у тому місці. Це не лише талант чи обдарованість – це особлива дія, яка має тривати. Show must go on! Я запропонував театральну назву «Драма» і впорядкування виставки в чотирьох просторах-діях із промовленими темами. Перед очима – експресивний рисунок, де маленький хлопчик на коні вилітає з лісу. Не маю сумнівів, що це сам художник у чистому образі свого дитинства. Коні з'являються у його житті та в спогадах дитинства, і у віщих снах на численних рисунках, і в момент відходу з цього світу. Дивишся на твір і розумієш багатопластовість змісту. Скільки загадок він залишив нам, і чи маємо ключі до його творчості? Виникає безліч запитань, на які важко отримати відповідь, коли наближаєшся до великого художника, особливо коли минає час і втрачаються зв'язки з минулим. Пані та панове, зустрічайте, перед вами – особливий авторитет минулого та сьогодення, шаман або маг Євген Лисик! Павло Гудімов КОМАНДА ПРОЄКТУ Куратор – Павло Гудімов Дослідження – Павло Гудімов, Анна Лисик, Наталія Туліна-Маруняк, Тетяна Борівець Тексти – Павло Гудімов, Наталія Туліна-Маруняк Дизайн – Катерина Большакова Редакція – Анна-Марія Волосацька Переклад – Дмитро Янковий Реставрація – Вадим Волков Фото – Роман Шишак Менеджмент – Тетяна Борівець Комунікації – Світлана Велеган