Любов Нансена – Ольга Богомолець, Ігор Жук скачать в хорошем качестве

Любов Нансена – Ольга Богомолець, Ігор Жук

Альбом "Нас двоє", 2006 Слова: Ліна Костенко Музика: Ольга Богомолець, Ігор Жук – Я кохаю Вас, Єво. Не виходьте за мене заміж. Не жалійте мене, хоч і тяжко буде мені. Я Вас прошу, ні слова. Усе передумайте за ніч. Добре зважте на все, і вранці скажете: ні. Світла мрія про Вас співає мені, як сирена. Прив’яжуся до щогли і вуха воском заллю. Розумію, це щастя. Але щастя – воно не для мене. Я боюся Вас, Єво. Я вперше в житті люблю. – Моя Пісне Пісень! Золоте пташеня мого саду! Корабель попливе, я не вдержу його в берегах. – «Фрам» – це значить «Вперед». Ви залишитесь, Єво, позаду. Бо до серця підступить Вічний пошук у вічних снігах. Тиждень буде все добре. Цілуватиму ваше обличчя. Може, навіть не тиждень, а цілі роки минуть. – Будем дуже щасливі... – Але потім воно покличе. Ви зумієте, Єво, простити це і збагнуть? Ви не будете плакать? Не поставите душу на якір? Не зіткнуться в мені два начала – Ви і воно? Я без Вас нещасливий. А без нього буду ніякий. Я без вас збожеволію. А без нього піду на дно. – Мої теплі долоні і твої відморожені руки... – Як вуста одірву від такої сумної руки? – Чи зуміємо жити – від розлуки і знов до розлуки? – А якщо доведеться чекати мене роки? «Фрам» застряне в льодах... А якщо не вернуся я звідти? Я ж собі не прощу! А якщо у нас буде дитя?! Ви, така молода! Ви, що любите сонце і квіти!.. – Я люблю Тебе, Нансен! І чекатиму все життя. Все, що є найсвятіше, в мені називається – Нансен. Хай співає сирена, вона перед нами в боргах. Я сама розіб’ю об «Фрамові» груди шампанське, Як покличе тебе вічний пошук у вічних снігах. Моя Пісне Пісень! Вічний саде мій без листопаду. Ти відкриєш свій полюс. Тебе не знесе течія. Подолаєш сніги. Все залишиться, милий, позаду. «Фрам» – це значить «Вперед». А на обрії буду я.