Енеїда — Частина 4 | Сцена 2 | Блюз-версія | Іван Котляревський | Українська музика скачать в хорошем качестве

Енеїда — Частина 4 | Сцена 2 | Блюз-версія | Іван Котляревський | Українська музика

Блюзова інтерпретація «Енеїди» Івана Котляревського. Частина 4 — сатирична, тілесна й іронічна філософія дороги, голоду, грошей і людської натури, переосмислена у форматі українського блюзу. Цей проєкт — спроба поєднати українську класичну літературу з сучасним музичним звучанням. Живий ритм, блюзовий настрій і слово Котляревського відкривають «Енеїду» по-новому — як усну, іронічну й дуже людську історію. 🎸 Жанр: український блюз 📜 Текст: Іван Котляревський 🎶 Музична інтерпретація: сучасна блюз-версія **** При бажанні, подякуйте за музику — на шапку ❤️👇 5169 3600 1891 8569 ПБ. Дякуємо🤗 *** Заклятий острів перед нами, І ми його не минемо, Не пропливем нігде човнами, А на йому пропадемо; Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця І дуже злая на людей; Які лиш не остережуться, А їй на острів попадуться, Тих переверне на звірей. Не будеш тут ходить на парі, А зараз підеш чотирма; Пропали, як сірко в базарі! Готовте шиї до ярма! По нашому хахлацьку строю Не будеш цапом, ні козою, А вже запевне що волом: І будеш в плузі похожати, До броваря дрова таскати, А може, підеш бовкуном. Лях цвенькати уже не буде, Загубить чуйку і жупан, І "не позвалям" там забуде, А заблеє так, як баран. Москаль — бодай би не козою Замекекекав з бородою; А прус хвостом не завиляв, Як, знаєш, лис хвостом виляє, Як дуже Дойда налягає, І як Чухрай угонку дав. Цесарці ходять журавлями, Цирцеї служать за гусар І в острові тім сторожами. Італіянець же маляр, Ісквапнійший на всякі штуки Співак, танцюра на всі руки, Уміє і чижів ловить; Сей переряжен в обезяну, Ошийник носить із сап’яну І осужден людей смішить. Французи ж, давнії сіпаки, Головорізи-різники, Сі перевернуті в собаки, Чужі щоб гризли маслаки. Вони і на владику лають, За горло всякого хватають, Гризуться і проміж себе: У них хто хитрий, то і старший, І знай всім наминає парші, Чуприну всякому скубе. Повзуть швейцарці черв’яками, Голландці квакають в багні, Чухонці лазять мурав’ями, Пізнаєш жида там в свині. Індиком ходить там гишпанець, Кротом же лазить португалець, Звірку є шведин вовком там, Датчанин добре жеребцює, Ведмедем турчин там танцює; Побачите, що буде нам". Біду побачив неминучу, Троянці всі і пан Еней Зібралися в одну всі кучу Подумать о біді своєй, І миттю тут уговорились, Щоб всі хрестились і молились, Щоб тілько острів їм минуть. Молебень же втяли Еолу, Щоб вітрам, по його ізволу, В другий бік повелів дмухнуть. Еол молебнем вдовольнився І вітрів зараз одвернув, Троянський плав перемінився, Еней буть звірем увильнув. Ватага вся повеселіла, Горілка з пляшок булькотіла, Ніхто ні каплі не пролив; Потім взялися за весельця І пригребнули всі од серця, Мовби Еней по пошті плив.