У нас вы можете посмотреть бесплатно Коли через байдужість влади ми втрачаємо людей, час і Україну… Трагедія Кривого Рогу й мародерство. или скачать в максимальном доступном качестве, видео которое было загружено на ютуб. Для загрузки выберите вариант из формы ниже:
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием видео, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса ClipSaver.ru
Цей сюжет про дві болісні речі. Пригадуєте, як колись Порошенко робив акцент, що ми втрачаємо людей, території і час. Тут про жахливу втрату людей, яка обійдеться агресору-терористу цілковито безкарно. І ще ширше, як ми взагалі крок за кроком втрачаємо Україну. І йдеться далеко не тільки про території… І все через те, що правлять Україною люди, яким вона абсолютно не потрібна, хіба, як ресурс для розміну й спроб купити лояльність до себе персонально. Кривий Ріг - біль і жах для українців. А для терориста ворога – відчуття цілковитої безкарності. Кремлядь свідомо віддавала наказ завдати саме такого болісного удару й чудово усвідомлювала, кого найперше буде убивати й калічити. Навіть такий цинічний терорист задумується про наслідки. Окрім випадку, коли наперед уже знає, що наслідків не буде, як не було й під час сотень подібних злодіянь за ці три роки. Коли всі передбачені й логічні дії для підняття світової думки вже наперед заблоковані й точно не будуть задіяні владою країни-жертви цих терористичних атак. І це не тільки про Кривий Ріг… Друга тема про взагалі дику історію, коли влада готується підписувати цілковито колоніальну угоду та й загалом уже роздає та продає країну гуртом та вроздріб. Але панічно боїться витоків інформації про ті умови, за якими запускає в розхід усю власність, яка саме цим чиновникам і не належить. Коли жах нападає на владоможців не через те, що вони віддали Україну на пограбування, а тому, що хтось дозволив собі розповісти представникам власника про зміст тих оборудок. І чому після цього не залишається ані найменшої довіри? Ще нагадую, а як же це мало б відбуватися, якби в Україні ще діяла Конституція?..