UNBROKEN - СВІТИ скачать в хорошем качестве

UNBROKEN - СВІТИ

Ця пісня народилася в холодній тиші між обстрілами, коли втома стає важчою за броню, а ніч здається нескінченною. Це не просто слова — це внутрішній монолог воїна, який дійшов до своєї межі, але знайшов у собі ту саму іскру, яку неможливо загасити. «СВІТИ» — це наказ власному серцю продовжувати битися, коли навколо лише дим і порожнеча. Ціль пісні: Стати маніфестом для кожного, хто відчуває виснаження. Нагадати, що внутрішнє світло — це найсильніша зброя, а віра у власну правду здатна пробити будь-яку пітьму. СВІТИ Свинцеве небо тисне на плечі, Броня важка, немов чужа вина. У цій холодній, безкінечній втечі, Де замість серця — випалена стіна. Я рахую кожен подих як останній, Пальці затерпли, серце — мов граніт. Втома прийшла в залізному вбранні І хоче зупинити мій політ. Коли здається — виходу нема, І в кожній жилі застигає зима. Коли твій відчай кричить «досить, здайся», Ти просто за життя своє тримайся. Світи! Навіть коли згасло сонце. Світи! Крізь забите кулями віконце. Не дай темряві випити очі, Ти сильніший за холод цієї ночі. Світи! Поки пульс ще б’є у скроні. Світи! Тримаючи вогонь в долоні. Крізь біль, крізь лють, крізь кожен «не можу» — Бо правда твоя — вона переможе! Тут кожен метр — це пам'ять про братів, Тут кожен шрам — історія без слів. Я бачу дім, де вишні у цвіту, Заради них я витримаю ту... Ту мить, коли земля іде під ноги, Коли в тумані губляться дороги. Я ще не все сказав цьому життю, Я ще стою на власному посту. Коли здається — виходу нема, І в кожній жилі застигає зима. Коли твій відчай кричить «досить, здайся», Ти просто за життя своє тримайся. Світи! Навіть коли згасло сонце. Світи! Крізь забите кулями віконце. Не дай темряві випити очі, Ти сильніший за холод цієї ночі. Світи! Поки пульс ще б’є у скроні. Світи! Тримаючи вогонь в долоні. Крізь біль, крізь лють, крізь кожен «не можу» — Бо правда твоя — вона переможе! Я незламний — іскра в пітьмі! Я не здамся — виживу в штормі! Хай кричить тиша, хай тисне страх, Перемога сьогодні в моїх руках! Світи! Навіть коли згасло сонце. Світи! Крізь забите кулями віконце. Не дай темряві випити очі, Ти сильніший за холод цієї ночі. Світи! Поки пульс ще б’є у скроні. Світи! Тримаючи вогонь в долоні. Крізь біль, крізь лють, крізь кожен «не можу» — Бо правда твоя — вона переможе! Світи... Просто світи... Живи.