Неоготичний костел св. Йосифа Обручника в Підлісному Мукарові на Хмельниччині скачать в хорошем качестве

Неоготичний костел св. Йосифа Обручника в Підлісному Мукарові на Хмельниччині

Унікальний для Поділля нео-готичний костел у Підлісному Мукарові на маршруті Долинами Північного Пониззя. Туристичний маршрут на Поділлі Первісна римо-католицька парафія в Мукарові виникла ще в XVI ст. Тодішній власник мукарівського староства Андрій Горський дав кошти на побудову першого костелу в 1613 р. Привілеї і певне начиння храму св. Йосипа надав 12 серпня 1613 р. польський король Сигізмунд ІІІ. Храм був дерев'яним - а як виглядав, точно вже не скажеш: в часи Михайла Корибута Вишневецького, в ІІ половині XVII ст. його цілковито знищили турки. (На пам'ять від турків ще принаймні два століття тут вирощували відбірний, якісний турецький тютюн). Мукарівський костел № 2, теж з дерева, звели в 1760 р. Йому судилося простояти практично століття. Мурований храм в стилі пізньої неоготики зводили на кошти парафіян протягом 13 рокiв. Ініціатором будівництва був священик Базилій Шах (Szach). Почали в 1859 р., закінчили чи то в 1871-му, чи то в 1872-му. Освятив костел, щоправда, чомусь аж в 1886 р., єпископ Любовідський. На початку ХХ ст. у Пiдлiсному Мукаровi було понад 400 парафiян. В 1933 р. храм закрили (відкрили його за німців, у 1941-му). Повторно закрили святиню в 1962 р. За деякою інформацією, у 1959-1989 рр. в храмі був сільський музей. Начебто. Віруючим споруду повернули в 1989 р. Тоді ж архітектурним відділом Дунаївецького району було розроблено план реконструкції храму і зведення дзвіниці (під керівництвом Володимира Окінійчука). В 1989-1992 р. храм поштукатурено. Малярне оздоблення виконали художники зі Львова під керівництвом Романа Довганика. Назвати підбір кольорів шедевральним я б ніколи не наважилась. Чехословацька фірма "Рігер Клос" провела реконструкцію місцевого органу - за сприяння органіста Львівського органного залу Віталія Півнова. Львів'яни ж виготовили вівтар, сповідальні і рами хресної дороги (Стефан Адамський і колеги). Стації хресної дороги прибули з Литви. Також звели плебанію і катехетичний будинок. В радянський час покрівля храму була з шиферу, її замінили на бляху. А ви були вже тут?