Пантелеймон Куліш – Чого кипить химерна кров… (Dark Acoustic Folk / Neofolk) скачать в хорошем качестве

Пантелеймон Куліш – Чого кипить химерна кров… (Dark Acoustic Folk / Neofolk)

"Чого кипить химерна кров…" – це похмура містика від Пантелеймона Куліша, яка в цій адаптації отримала звучання Dark Acoustic Folk та Neofolk. Тут немає гучних барабанів чи епічних оркестрів — лише акустична гітара і голос, що розповідає страшний сон. Герой опиняється на весіллі своєї коханої з іншим, де реальність змішується з маренням: замість вина п'ють кров, а замість яблука ріжуть живе серце. Цей трек — глибоке занурення в психологію ревнощів і болю, де "смерть поцілувала" героя в образі втраченого кохання. У нашому житті теж вистачає темряви, але ми знаємо, хто стоїть на сторожі світла. Наші захисники щодня відганяють від нас справжні жахіття. Підтримайте Збройні Сили України! Ваш донат – це реальна допомога тим, хто боронить наш спокій. Перераховуйте кошти у перевірені фонди, яким довіряєте (Повернись Живим, United24, Фонд Притули тощо). Музика створена за допомогою Suno AI. Відчули цей холодний подих містики? 👍 Підтримайте лайком, якщо вам до душі така атмосферна акустика. 🔔 Підпишіться та натисніть на дзвіночок, щоб чути більше глибинної української поезії. 💬 Напишіть у коментарях, як ви розумієте образи цього сну: це пророцтво чи просто муки серця? Текст пісні: Чого кипить химерна кров? Чого палає серце дике? Кипить, бунтується, горить, І в серці горенько велике? Химерна кров кипить-горить: Бо сон мені страшний приснився. Примчавсь до мене ночі син І, хропучи, зо мною звився. Блискучий перед нами дом! У гуслі там, у кобзи грали. Горіли факели кругом. І прилетіли ми до зали. Весільне свято се було; Веселі всі, всі святу раді… Ой лелечко! серед свічок Моя кохана на посаді. Моя кохана… дивна річ! А поруч неї незнакомий… Стояв за ними я німий, Стояв німий і нерухомий. Музика дух мені гнете, Веселий гомін з ніг валяє… Вона щаслива з женихом, І він їй рученьку стискає. Налив червоного вина, Надпив – шанує молодую. Се ж не вино пила вона, Ой леле! кров мою живую. І гарне яблочко взяла, І подала, щоб він розрізав… То ж він не яблочко ножем, Ой леле! серце моє різав. І сміло він її обняв, Поцілував, – затрепетала, Почервонівши… Лелю ж мій! То смерть мене поцілувала. Мов оливо, тоді язик Зробивсь у мене преваженний. Зашурхало… почавсь танець; Поперед всіх двойко блаженних. Стою, німую, труп німий, А все несеться, все сміється… Він на вушко шепнув щось їй, – Почервоніла, та без серця. #ПантелеймонКуліш #ЧогоКипитьХимернаКров #DarkFolk #Neofolk #Acoustic #Suno #SunoAI #УкраїнськаПоезія #Містика #Готика #ЗСУ #Донат #atmosphericmusic