⚡️Чи варто публікувати смерть? | Трощинська, Мокрик, Куликов | Медіуми скачать в хорошем качестве

⚡️Чи варто публікувати смерть? | Трощинська, Мокрик, Куликов | Медіуми

У випуску — про приватність і правду: як показувати біль війни. Що важливіше — гідність жертви чи вплив фото на світову аудиторію, чому суспільство розділилося у своїх оцінках та чи справді емоційні світлини можуть зупинити війну. Чи має суспільство право бачити фотографії з місць трагедій, де під завалами — людські тіла? Чи допомагають світові знімки, що шокують, краще зрозуміти українське горе? І де межа між документуванням воєнних злочинів і порушенням приватності жертв? У новому випуску подкасту «Медіуми» ведучі Наталка Соколенко та Вадим Міський вирішили обговорити суперечливе питання — як медіа та блогерам висвітлювати загибель цивільних під час війни. Щоби глибше розібратися в цій непростій темі, до студії запросили трьох гостей: журналістку та експертку з комунікацій і висвітлення чутливих тем Тетяну Трощинську, журналіста-розслідувача з Kyiv Independent Данила Мокрика та голову Комісії з журналістської етики Андрія Куликова. 00:00 Анонс 00:56 «Оголені тіла під завалами, які були опубліковані у медіа збурили медійну спільноту й розділили її на декілька таборів»; Тетяна Трощинська: 02:26 «У нас така нульова готовність чути одне одного»; 05:36 «Питання не у вині, а у відповідальності»; 06:22 «Правила не до кінця сформовані, вони обтічні»; 07:38 «Такого ефекту, як Буча, вже мало що може спричинити»; 08:42 «Західні медіа не опублікують фото у первинному вигляді. Вони їх оброблять»; 09:52 «Емпатія працює, коли ти дуже добре знаєш контекст»; 11:09 «Ми ранимо своїх цими фотографіями»; 11:38 «Історія на прикладі фотографії підлітків, які чекають, коли з-під завалів дістануть їхнього друга — дуже сильна»; 15:06 «Ти береш чужих мертвих дітей, чужу трагедію з чужої родини — і ставиш собі на обкладинку у фейсбук. Як на мене — це хайпожерство»; 16:35 «Це не твоє життя, це не твоя близька людина, це не твоя рідна людина, це не твоя дитина. Треба трошечки делікатніше»; Данило Мокрик: 20:13 «Якщо зображення мого понівеченого тіла дозволяє розповісти історію про те, що з нами робить Росія — заради Бога, використовуйте»; 22:02 «Гідність — це розкіш. І я не впевнений, що в умовах повномасштабної війни ми можемо дозволити цю розкіш»; 23:45 «Згадаймо піраміду Маслоу. Такі речі як гідність — з’являються тоді, коли забезпечені базові потреби»; 24:56 «Коли з’являлися фотографії з Маріуполя, з Бучі, то ми не сильно дискутували на тему, наскільки це етично»; 25:56 «У такий спосіб ми нагадуємо: «Це триває». Те, що ви бачили в Бучі й Маріуполі, не залишилося у 2022 році — воно досі триває»; 27:37 «Будь-яке питання етики дуже залежить від контексту та внутрішнього мірила»; 29:45 «Людина зберігає за собою повний контроль над тим, як вона може бути репрезентована»; 31:25 «Ми — таке враження — дедалі більше намагаємося вдавати, що цього немає»; 32:41 «Коли ми стикаємося з якимось складним питанням, про це варто говорити»; Андрій Куликов: 34:39 «Я вважаю, що принципово нового нічого ми не спостерігали — масштаби інші»; 39:16 «Якщо ми не можемо переконливо пояснити, чому все воно відбувається, — то тоді насправді не допоможе і шок». Прослухати подкаст можна за посиланням: https://linktr.ee/mediums_podcast Підписатися на подкаст «Медіуми» можна також на цифрових платформах: Apple Podcasts - https://podcasts.apple.com/ua/podcast... Spotify - https://open.spotify.com/show/0rUmz92... YouTube Music -    • Медіуми   Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».