Перша добра справа рушника «Енеїда»🇺🇦. Допомога Віктору Воїну з написанням картин + навчання. скачать в хорошем качестве

Перша добра справа рушника «Енеїда»🇺🇦. Допомога Віктору Воїну з написанням картин + навчання.

Перша благодійна місія символічного рушника «Енеїда» вже здійснена. Кошти від продажу першого рушника, який нині зберігається в Національній бібліотеці України для дітей, були спрямовані на підтримку особливої людини — українського ветерана, художника Віктора Воїна з позивним «Художник», інваліда ІІІ групи. Віктор — повний сирота. Немовлям його знайшли на вулиці в Одесі, батьків так і не встановили. Він пройшов чотири дитячі будинки, доки не потрапив до Решетилівського художнього училища. Саме там його талант помітив і взяв під опіку заслужений майстер України Петро Шевчук, який навчив працювати з кольором і формою. Після цього Віктор вступив до Косівського художнього інституту, де його підтримував скульптор і викладач Марʼян Мудрий. Згодом він працював на реставрації пам’яток XV–XVII століть у Чехії. У 2022 році Віктор добровільно пішов на фронт. Після 47 днів навчання став розвідником-піхотинцем 110-ї бригади. Покровськ, Авдіївка, Красногорівка — ці назви назавжди залишилися в його памʼяті. Перед одним із бойових виходів, з якого не сподівався повернутися, Віктор перерахував понад 300 тисяч гривень — усі свої заощадження — волонтеру з Одеси. Рідних у нього немає. У березні 2023 року під час виконання бойового завдання він отримав поранення від снайпера — в шию та руку. Вісім годин стікав кров’ю, але побратими врятували. У шпиталі в Дніпрі під час операції було занесено гепатит. Після тривалого лікування Віктор повернувся до служби вже з інвалідністю. Згодом — позаштатні переведення, мізерне грошове забезпечення, рота охорони, і влітку 2025 року — списання зі служби через ускладнення хвороби. Сьогодні він живе на пенсію близько 7 тисяч гривень, орендуючи койку в кімнаті з кількома людьми. Але має велике бажання жити й творити. Коли Віктор пише картини, він забуває страхи війни і відчуває себе щасливим. Працює переважно італійськими фарбами, бо вірить: колір здатен передавати енергію Творця у звичних пейзажах. До центру «ЦІННОСТІ» Віктор прийшов, аби подарувати свою картину «Львів», написану на домотканому полотні віком понад 100 років. Це полотно він знайшов на горищі старого будинку, де винаймав кімнату. Каже, воно має справжній «домашній запах», якого не мають сучасні тканини. У межах цієї історії було зроблено конкретні кроки підтримки: • перераховано кошти на фарби та полотна з нагоди свята святого Миколая; • досягнуто домовленості з відомим українським ювеліром Юрієм Маньком про учнівство з оплатою праці; • заплановано залучення Віктора до наступного набору Театру Ветеранів; • розпочато перемовини з Магдебурзькою галереєю (Німеччина) щодо виставки та продажу його робіт. Картина «Львів» — справді унікальна. І поки що вона була єдиною. Раніше близько 20 робіт Віктора були продані оптом за мізерну суму, коли йому терміново потрібні були гроші на ліки. Та це вже інша історія. Ця розповідь — про гідність, талант, війну і світло, яке не згасає навіть у найтемніші часи. Про цінності, які ми зберігаємо і передаємо далі.