Ірина Рубець - Тепер тобі кажуть скачать в хорошем качестве

Ірина Рубець - Тепер тобі кажуть

Тепер тобі кажуть - в країні твоїй війна. Записуй усіх, кого любиш, по іменах. Щоб знати, за кого молитись, кого прихистити у чорний день. Тепер тобі кажуть, що кожен із вас - мішень. І ось тобі сказано – чітко тримай маршрут в підвал, в бомбосховище – тільки почуєш тут як виє сирена, як обпікає ґрунт скажена орда, дика зграя глухих й німих! Нам мало давали правильних фільмів і книг… Нам добре співались «рускі папсові пєсні», і ностальгувалось під «добрі савєтскі фільми»..? Тепер вони луплять із неба по нас прицільно! Свідомосте нації, як ти тепер? Воскресла? Тримайся відтак, як востаннє, немов вирішальний бій! Неначе ти той, хто вперто вчиняв розбій, а пізніше висів на хресті поряд Спасителя, висів і точно знав - ну ось твій останній твій шанс! Хапайся і не прогав! Бо нам іще будувати заводи, школи і дитсадки. Нам молитися в наших церквах, вертатися у домівки! Якщо навіть, можливо, для цього підуть роки, і залишиться хтось без ноги або без руки… Ми би мали в собі стільки совісті, правди стільки..! Щоби хлопчик маленький, який народився під свист і вибух, чи який переходив кордон зі сльозами без тата й мами, щоби кожен з родини скалічених чи загиблих не шукав би на іншій землі ані школи, ні ані храму. Та тепер тобі кажуть - в країні твоїй війна. Записуй усіх, кого вбити, по іменах! Щоб знати, кому відімстити. Нам випише індульгенцію Господь власноручно! Він скличе на конференцію усіх мовчазних і «стурбованих», всіх, хто дивився, як немовля затихало в підвалі із закликом : « СОС! Земля!» Бо земля, що дивилася мовчки, отримає теж, повір! Бо рахуються зараз сльози кожної із дружин, бо рахуються краплі крові кожного, з кого звір випускає життя, і кожна із домовин, над якою зривають крики трагічну безмовну тишу, буде чорною плямою сповіді. Без покути і без розрішень. Бо така витривала і сповнена сліз весна зросить наші поля, ми засіємо їх сповна! Ми зведемо такі доми, щоби кожна – міцна стіна! І промовлено буде - скінчилась твоя війна! То ж записуй усіх, хто боровся, по іменах. І напишемо ми нові підручники і власну нову історію! І про армію відчайдушну, яка героїчно встояла! І про дідуся, який голіруч зупиняє танки… А як випаде сніг і діти підуть на санки - буде тільки добро і сміх і жодних уже уламків рук чи ніг і, навіть ворожих танків… Буде чисте добро і сніг без крові, і наші свідомі діти будуть знати нарешті, до кого їм нести квіти… Квіти будуть цвісти як удобрені, як шаленці! І країна, куди мільйони переселенців привезуть величезні валізи спокою..! І заплачуть… Так засяє під сонцем, як досі ніхто не бачив! У країні твоїй, де була колись війна - тут усі, кого ти любиш. Бачиш? По іменах. #УкраїнаПереможе