У нас вы можете посмотреть бесплатно Випробування та лихі прив'язаності. "Маємо відновити чистоту в собі", - Св. Макарій Великий, IV ст или скачать в максимальном доступном качестве, которое было загружено на ютуб. Для скачивания выберите вариант из формы ниже:
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса savevideohd.ru
#повчаннясвятих #подкаст #аудіокнига Підтримати канал: ❤ Моно Банка https://send.monobank.ua/jar/AasD1GsjqE Друзі, буду вдячний за донат 50 або 100 грн. на озвучку нових актуальних аудіо. Кожний запис потребує багато сил та часу, а ваша підтримка надихає творити більше та краще. ❤️ Моно Банка https://send.monobank.ua/jar/AasD1GsjqE ❤️Моно карта 5375 4112 1176 7392 ---------------------------------------------------- Стан трудівництва: а) Головне - рішучість, тверда постанова. Треба визначити мету, щоб труди не були безплідними. В чому полягає ця мета? В тому, аби відновити своє єство благодаттю Духа Святого. Потрібно докласти всіх своїх зусиль, аби Святий Дух осінив подвижника в силі та дівицтві та, як вогонь, спалив у ньому все нечисте. Коли це станеться, тоді чоловік духовно оживає - тільки тоді й стає людиною. Це - головна думка святого Макарія, навколо якої групуються всі інші. 113. Хто приходить до Бога і дійсно бажає бути послідовником Христа, той повинен мати конкретну мету - перемінитися, стати новим чоловіком, який не залишав би в собі нічого з колишнього ветхого Адама. Бо сказано: Коли хтось у Христі, той нове створіння (2 Кор. 5:17). (44,1) 114. Душа, яка правдиво вірить у Христа, повинна з нинішнього порочного стану перейти до стану іншого, доброго; теперішнє своє упосліджене єство перемінити в інше, Божественне, і стати завдяки силі Святого Духа створінням новим - благоугодним для Небесного Царства. Досягнути ж цього можуть тільки ті, що вірують, правдиво люблять Господа і зберігають усі Його святі заповіді. Якщо при Єлисеєві дерево, за природою легке на воді, несло на собі важке за природою залізо, - наскільки ж певніше Господь ще тут зішле легкого, благого й небесного Свого Духа, Який погрузлу у водах лукавства душу облегшить, окрилить, занесе у небесну височінь і перемінить усе її єство. (44,5) 115. Як тіло без душі мертве й не може нічого робити, так без небесної душі - Духа Божого - душа мертва для Царства і без Нього не може робити того, що Боже. (30,3) 116. Хто прагне увірувати і прийти до Господа, тому потрібно молитись, аби ще тут прийняти Духа Божого, бо Він є життя душі. Господь для того і прийшов на землю, аби вже тут дати душі життя Духа Святого. (30,6) 117. Бог так полюбив тебе, що зійшов зі святих небес, прийняв на Себе твою природу та земне тіло, наповнив їх Божественним Духом Своїм, щоб і ти, тлінний, прийняв у себе небесну душу. І коли душа твоя з'єднається з Духом і небесна душа ввійде в твою душу, - тоді досконалий ти чоловік у Бозі, спадкоємець Його і син. (32,6) 118. Тому нам треба возлюбити Бога всім серцем своїм, всіляко намагатися досягати поступу в усіх чеснотах, невтомно та безнастанно просити Господа, аби цілковито й досконало прийняти нам обітниці Духа Святого, - щоб оживотворились душі наші, поки ми ще в тілі. Бо якщо душа ще в цьому віці не прийме в себе святині Духа - за велику віру свою та молитви - і не стане причасницею Божого єства, сповнившись благо дати, завдяки якій можна непорочно й чисто зберігати всяку заповідь, - то не придатна вона для Царства Небесного. (44,9) 119. Через непослух першої людини прийняли ми на себе химерні для нашого єства, шкідливі пристрасті й тривалою звичкою обернули їх у свою нібито другу природу, тож знову - незвичайним даром Духа - потрібно вигнати з себе усе нікчемне і відновити в собі первісну чистоту. Якщо нині з вірою, молитвою та зреченням від світу не приймемо в себе тієї небесної любови Духа і єство наше, осквернене пороком, не пригорнеться до любови, тобто до Господа, то не буде освячене любов'ю Духа, не перетриває без спотикання, живучи за заповідями Господніми, - і не зможе здобути Царства Небесного. (4,8) б) Хто, покаявшись, навернувся до Господа, тому після прийняття таїнства вже дана благодать. Але вона не в усіх однаково виявляється. Одних відразу осінює, а інших довго випробовує - і щойно тоді діє в них. Повчання Святого Макарія Великого про “Стан трудівництва” із книги “Духовна спадщина Святих отців”. Видавництво Отців Василіан "Місіонер" - https://missioner.com.ua/ #духовнийшлях #святі #повчаннясвятих #слухати #Макарій_Великий