У нас вы можете посмотреть бесплатно Золота плита или скачать в максимальном доступном качестве, видео которое было загружено на ютуб. Для загрузки выберите вариант из формы ниже:
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием видео, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса ClipSaver.ru
#darkcountry #music #ukranianmusic #aimusic #story Жадібність — це ілюзія контролю... Людина думає, що вона володіє річчю, але насправді річ володіє людиною, диктуючи їй страхи та вчинки. Врешті-решт, єдине, що ми справді маємо — це наш час і наше життя. _____________________ Текст Червоне сонце сідало за край, В пустелі, де бог забув про свій рай. Він бив каміння, він кляв цей пісок, Аж поки не почув металу дзвінок. Там, під корінням сухих полинів, Блиснуло те, що так хотів. Важкий, як гріх, і холодний, як лід — Золотий самородок лишив свій слід. О, золото — це камінь, що тягне на дно! Коли твоє горло піском обпекло! и можеш бути королем у пустих пісках, Та вічність тебе розітре у порох і прах! Жадоба — це зАшморг, що ти сам затягнУв! Про ціну життя ти навіки забУв! Ти тримаєш скарб, а він тримає тебе, Поки небо над нами навіки не вмре! До міста — день ходу, там ллється вода, Та в думку проклЯту прокралась біда: «Якщо я піду, якщо покличу когось — Вони заберуть те, що мені довелось!» Він обійняв цей злиток, мов матір чи сина, Хоча в жилах сохла остання краплина. Він бачив у тінях розбійних людей, І не стулив більше втомлених очей. Минули роки, піскОм покрИта могИла, Та знайшла той скарб вродлИва дівчИна,. ВонА хотІла розкоші, шовку та див, Та камінь проклятий і її серце згубив. Тепер їх двоє в пісках, де лише вітер гуде, Бо жадоба нікого живим не веде! Нікого... живим... до мети... не веде! Тепер цей самородок — їхня спільна плита, На ній не «спокій», а лише пустота! Ти хочеш володІти — але стаЄш власністю сам, Віддавши душу пустельним вітрам! О, золото — це камінь, що тягне на дно! Коли твоє горло піском обпекло! Ти можеш бути королем у пустих пісках, Та вічність тебе розітре у порох і прах! Жадібність — це ілюзія контролю... Людина думає, що вона володіє річчю, але насправді річ володіє людиною, диктуючи їй страхи та вчинки. Врешті-решт, єдине, що ми справді маємо — це наш час і наше життя. Найбагатші мерці під небесним шатрОм, ПохОвані десь в глибині під піскОм, Жадоба у серці їх отруїла метУ, Подарувавши на похорон - золоту плитУ.