Скачать с ютуб Володимир Сосюра «В тумані» | Читає: Марія Гончар в хорошем качестве

Володимир Сосюра «В тумані» | Читає: Марія Гончар

В ТУМАНІ Вже погасли неба чорні грані, потонуло десь крило зорі. Я піду на вулиці туманні, де жевріють жовті ліхтарі. І пливтимуть люди мимо, мимо, наче тіні, в сонну тишину. Може, може, тінь твоя незрима нагадає про мою весну. Гарно так, бездумно, до утоми, все іти й не знать, куди й чого, відчувати дотик твій знайомий до чола холодного мого. В шумі вітру, вітру голубого, ти стоїш. На гори лине мла. І на морі місячна дорога у краї незнані пролягла. Теплий вітер віє над тобою. А у нас зима уже як слід, і Дніпро похмурою габою закував, укрив давно вже лід. Там, на півдні, квіти над тобою нахилили грона запашні, а у нас, у срібному завої, білий грудень бродить в тумані. З груднем я броджу в тумані тому, і незримо біля мене ти, і, здається, в вітрі золотому аромат свій шлють мені цвіти. Я іду тривожною ходою. Може, це приснилося мені, що з тобою, рідною тобою, розмовляю я у тишині. Ти смієшся молодо і дзвінко крізь туман і сніжну каламуть, під беретом, ніжним, як пушинка, сині очі зорями цвітуть. Володимир Сосюра 7.XIІ. З8 Читає: Марія Гончар