Тарас Шевченко – Чи не покинуть нам, небого (Dark Folk Ballad) скачать в хорошем качестве

Тарас Шевченко – Чи не покинуть нам, небого (Dark Folk Ballad)

"Чи не покинуть нам, небого..." – це один з останніх і найбільш щемливих віршів Тараса Шевченка. Це тиха, інтимна розмова поета зі своєю Музою – "сусідонькою убогою". У цій музичній адаптації (Dark Folk Ballad) вірш звучить як сповідь втомленої душі, що стоїть на порозі вічності. Мінімалістичний аранжування з глибоким звучанням віолончелі та перебором акустичної гітари створює містичну атмосферу переходу через Лету. Меланхолійний чоловічий вокал передає мудрість і спокій людини, яка готова "почимчикувать спочивать", але все ще хоче затриматись на цьому світі, щоб помилуватися його красою. Це пісня про життя, смерть і безсмертя творчості. Сьогодні наші воїни боронять нашу землю, щоб українське слово і культура жили вічно. Підтримайте Збройні Сили України! Ваш донат у будь-який перевірений фонд, якому ви довіряєте, – це вклад у збереження нашої нації. Музика створена за допомогою Suno AI. Зачепила ця балада? 👍 Підтримайте лайком, якщо вам сподобалось таке глибоке прочитання Кобзаря. 🔔 Підпишіться та натисніть на дзвіночок, щоб не пропустити нові атмосферні треки. 💬 Напишіть у коментарях, які почуття викликає у вас ця розмова з Музою? Текст пісні: Чи не покинуть нам, небого, Моя сусідонько убога, Вірші нікчемні віршувать Та заходиться риштувать Вози в далекую дорогу, На той світ, друже мій, до Бога, Почимчикуєм спочивать. Втомилися, і підтоптались, І розуму таки набрались, То й буде з нас! Ходімо спать, Ходімо в хату спочивать… Весела хата, щоб ти знала!.. Ой не йдімо, не ходімо, Рано, друже, рано — Походимо, посидимо — На сей світ поглянем… Поглянемо, моя доле… Бач, який широкий, Та високий, та веселий, Ясний та глибокий… Походимо ж, моя зоре… Зійдемо на гору, Спочинемо, а тим часом Твої сестри-зорі, Безвічнії, попід небом Попливуть, засяють. Підождемо ж, моя сестро, Дружино святая! Та нескверними устами Помолимось Богу, Та й рушимо тихесенько В далеку дорогу — Над Летою бездонною Та каламутною. Благослови мене, друже, Славою святою. А поки те, та се, та оне… Ходімо просто-навпростець До Ескулапа на ралець Чи не одурить він Харона І Парку-пряху?.. І тойді, Поки б химерив мудрий дід, Творили б, лежа, епопею... Поки огонь не захолонув, Ходімо лучче до Харона — Через Лету бездонную Та каламутною Перепливем, перенесем І Славу святую — Молодую, безвічную. Або цур їй, друже... Над самим Флегетоном Або над Стіксом, у раю, Неначе над Дніпром широким, В гаю — предвічному гаю, Поставлю хаточку, садочок... Дніпро, Україну згадаєм, Могили-гори на степах — І веселенько заспіваєм… #ТарасШевченко #Кобзар #DarkFolk #Acoustic #Suno #SunoAI #УкраїнськаПоезія #Філософія #ЗСУ #Донат #atmosphericmusic