"Колобок" музична вистава. скачать в хорошем качестве

"Колобок" музична вистава.

3 жовтня 2024 року в Національному музеї літератури України відбулась прем'єра музичної вистави "Колобок" за одноіменною українською народною казкою музейног лялькового театру. Гостями вистави були учні 1-го класу Київської гімназії №117 імені Лесі Українки. Моя піврічна робота над створенням музичної вистави “Колобок” за сюжетом одноіменної української народної казки завершилася тріумфальними прем’єрами 26 вересня (для дорослих) та 03 жовтня (для дітей) 2024 року в Національному музеї літератури України м. Київ. Кілька слів про створення мюзиклу “Колобок”: При написанні сюжету мені хотілося оживити його сучасними та пізнавальними елементами. Так для збільшення колориту сільської української хати додані персонажі Кота та годинникової Зозулі. З пізнавальною метою додані лісові мешканці: Джміль, Дятел, Жабка, Сова, Сорока. Важливе значення завжди надаю музиці. Адже вдале музичне оформлення – це половина успіху вистави. Музика повинна захоплювати глядача у веселі обійми сюжету і невідпускати до завершення дійства. Така задумка вдалася на всі сто відсотків – за реакцією глядачів. Адже Пісеньку Колобка, яку я написала як лейтмотив усієї вистави, діти співали та плескали долонями в такт музичного ритму продовж усієї вистави. Дует Баба і Дід написала і текстово, і композиційно як гармонійне ціле родини. В аранжуванні її намагалася залучити звучання старовинних інструментів, притаманних нашій місцевості. Для додавання української колористики також використала куплет своєї авторської пісні “Вишиванку намалюю…”. Досить непростим було озвучення кожного персонажа казки, адже одним своїм голосом в діалогах та піснях переходила на різні тембри майже не зупиняючись. Та, все ж, деякі корективи згодом прийшлося вносити саме в додавання діалогового матеріалу, аби представити кожну дійову особу в достатній мірі. Праця над створенням ляльок героїв казки була дуже цікавою та трудоємною. Кожному герою треба було створити візуальний характер та відповідний настрій. Деяким з них додані особливі предмети для підсилення їхнього образу (Баба – п’яльця з вишивкою, миска з тістом, Сорока – смартфон та палка селфі, Сова – книга “Енциклопедія”, Ведмідь – корзина з гілочками ягід малини). Також важливим завданням було створення рухливості ляльок, які не одягалися на руку, адже 9 із 14-ти механізовані : Дятел рухав головою, Жабка – стрибала, Джміль – літав, Сова повертала голову, Сорока видвигала палку селфі, Зозуля вистрибувала з годинника, Колобок інтенсивно стрибав і котився в усі боки. Велика увага приділена і декораціям, їх виготовлено 11 штук. Частину декорацій попередньо промальовувала акварельними олівцями, потім готувала їх до роздруківки відповідного формату на ПВХ. Деякі вирізалися та фарбувалися без попереднього роздруку. Валивим було придумати технічну особливість кожної декорації, щоб актори встигали ними рухати, непомітно їх змінюючи в потрібний час. Лицьова частина сцени потребувала також гарного оздоблення. Для неї були виготовлені піщані доріжки, квіти, кущики, трава та грибочки. Важливо, що всі герої та декорації розраховані для гри тільки двох акторів, що створює за кулісами достатній, але приємний, адреналін, який проносить 20 хвилин вистави як одну мить. Бо головне – це реакція глядачів, яка протягом всієї вистави дає нам зрозуміти, що все вдалося так, як замислювалося. Бурхливі тривалі оплески дітей і дорослих по завершенню вистави та щиро усміхнені їхні обличчя остаточно вселяють впевненість у досягненні поставленої мети. Вдячна Богу та моїй родині за успадковані здібності і можливість творити. Також вдячна аранжувальнику Юрію Васильківському за професійне і талановите технічне зведення підібраного мною музичного матеріалу та аранжування моїх пісень для казки. Вдячна акторці, своїй коліжанці, Юлії Луценко за талановиту лялькову акторську гру в парі зі мною за кулісами. ЇЇ природня талановита театральність дає змогу вдало донести до глядача реальність живого казкового образа. Особлива подяка генеральному директору Національного музею літератури України Сороці Галині Олексіївні за підтримку та можливість реалізувати творчі задуми на сцені музею, а також колективу НМЛУ за добрі поради та відношення. Сподіваюся на подальшу співпрацю.