У нас вы можете посмотреть бесплатно Іван Труш или скачать в максимальном доступном качестве, видео которое было загружено на ютуб. Для загрузки выберите вариант из формы ниже:
Если кнопки скачивания не
загрузились
НАЖМИТЕ ЗДЕСЬ или обновите страницу
Если возникают проблемы со скачиванием видео, пожалуйста напишите в поддержку по адресу внизу
страницы.
Спасибо за использование сервиса ClipSaver.ru
В зворушливо щирих очах ще такого молодого художника Івана Труша, на цій старій світлині, читається все... Неймовірно талановитий, запальний, шалено працездатний, вимогливий до себе, відданий в почуттях, він зумів стати митцем світового рівня, спираючись лише на власні сили. Сьогодні його картини зберігаються у колекціях європейських музеїв, їх виставляють на престижних аукціонах, таких як Sotheby's. А тоді, в далекій юності, йому, селянському сину, уродженцю малесенького села Висоцько, що на Львівщині, було нелегко: "щоб заробляти гроші на одяг і дрібні видатки, почав я продукувати з фотознімків, за які мені платили гумористично низькі суми". Насправді було не до гумору -- картинами на замовлення, безкінечними приватними уроками ледве назбирав той мінімум коштів, який дозволив закінчити гімназію і Краківську академію образотворчих мистецтв. А далі -- Львів. Без вагань і назавжди. Тут він мужнів, вдосконалював свій хист, організовував мистецьке життя Галичини. "Гострий полеміст, інтелігенція глибока і загальна, один із найталановитіших людей, яких я знаю..." -- Василь Стефаник. Не менш високої думки про нього був й Іван Франко. Великий Каменяр, який ніколи не кидав слів на вітер, зауважив: "Труш -- се чоловік серйозний, що ненастанно працює над собою, шукаючи краси та правди..." В 1900 році він зустрів її -- жінку свого життя. Спершу вподобав заочно, коли випадково побачив її на світлині у свого товариша. Та настільки, що, не маючи нічого під рукою, замалював її портрет на зворотній стороні своєї візитівки. Їхня хвилююча, доленосна зустріч відбулась в родовому маєтку Драгоманових, куди запросила його Леся Українка. Дівчина зі світлини виявилась її двоюрідною сестрою, дочкою видатного історика, публіциста Михайла Драгоманова. Вимушено проживаючи на чужині як політичний емігрант, він назвав донечку Аріадною в надії на те, що це ім'я, як та дороговказна нитка Аріадни у відомому міфі, приведе його рід на батьківщину. Так і сталось. Через чотири роки закохані побрались. Він не припиняв малювати її тепер вже в якості дружини, милуючись її мрійливістю, не зникаючою з часом загадковістю. Жили в любові, ділили навпіл радощі й печалі. В турботі про родину, виплачуючи розтягнутий на довгі роки кредит за будинок, він писав до 300 картин на рік. Коли ж після Першої світової війни попит на його картини впав, Аріадна, випускниця Сорбонни, давала приватні уроки з французької мови та гри на фортепіано, обмежуючи себе у всьому. З часом фінансові труднощі відступили. Іван Труш став знаним живописцем. Він створив психологічні портрети найбільш шанованих людей того часу: Нечуя-Левицького, Лисенка, Грінченка, Лесі Українки, Шептицького, Івана Франка. Його чисельні ліричні пейзажі вирізняються колоритністю, мінливими ефектами світла. Чудова серія картин присвячена краєвидам Карпат, гуцульському побуту і традиціям. Близько 180 (!) робіт оспівують красу Дніпра. Справжнім джерелом натхнення для нього був і образ самотньої сосни. Триптих, на якому зображена маленька, доросла і зріла сосна, він малював 16 років. Це дерево було для нього символом самого життя. В картинах Труша важлива не фотографічна подібність створеного образу із зображуваним об'єктом, а почуття, враження його як живописця від побаченого, що залишають відгук в серцях людей. Ще за життя під його картини робили багато підробок -- бути власником полотен художника вважалось ознакою хорошого смаку і аристократизму -- обиватель відчував їхню особливість. Й не дивно. Твори Майстра цінувались і за межами країни. Картина "Лавра в Києві" була придбана для колекції румунського короля. Все своє життя Іван Труш присвятив розвитку українського живопису. Після 42 років невпинної праці він лишив по собі біля 6 тисяч робіт. З них -- понад 350 портретів. Картини "поета кольору" і нині розповідають світу про Ураїну. Її майбутнє він бачив так: " Нам треба стояти... ногами на нашій землі, головою бути в Європі, а руками обхоплювати якнайширше справи української нації." І ще: "Не хвалися, що на олтарі вітчизни лежить твоє здоровлє, твої гроші і щастє, а скажи просто і чесно, коли і що доброго ти зробив та в якім повіті". За матеріалами відкритих джерел. 🔵🟡 Просимо підтримати наш канал, за можливістю, переказом зручною для вас сумою на картку ПриватБанк ⤵️ 5169 3600 2165 4599 Анатолій Р. Або монобанку https://send.monobank.ua/jar/5cSNEokTnn Дякуємо! 🔻 запрошуємо на наш телеграм канал за посиланням⤵️ https://t.me/Ukraine1_000